Григорий Сковорода – Українська байка (страница 72)

Який там  в біса  звір! На  Вовка  тільки  поговір, А овечок Тарас  хапає!..

ЛЯЩІ

В гаю у пана  був ставок; Вода  — як  скло; на дні — пісок; Кругом цвіли  волошки та васильки; Червоная калина там  росла, Під  гаєм  пасіка була,  — Ну рай,  та й тільки! В ставу  було  чималенько Лящів; Ніхто  їх не ловив  — Ні  волоком, ні в’ятірями, — Життя Лящам, Мов  тим  панам: Гуляють, ляпають хвостами... Приїхав раз  з сусідом  пан  у гай І Щук  звелів  у став  понапускати. — На  біса  Щук  пускаєш, пане-брате? — Озвавсь сусід.  — Ось  потривай! Ти гірше  тільки  тим  нашкодиш — Усіх Лящів позводиш: Їх Щуки заїдять... — Даремна річ! — хазяїн став  казать (Та  й усміхнувся після  того)... — Жалкую, чом  давніш не звів... А ти ж, сусіде,  чув од кого, Що  я охочий до Лящів?

БИЛИНА

Сказав раз  Кущ  Билині: — Билинонько! Чого  така  ти стала, Мов  рибонька в’яла: Пожовкла, не цвітеш, Живеш, як  не живеш, Твоя  головонька от-от поляже? — Ох,  Кущику! — Билина каже.  — Я на чужині... Хто щиро поважа родину, Свій  рідний край, Тому  не всюди  рай: Чужина в’ялить, як  Билину. 

ЦІКАВИЙ

Раз  край  дороги Влас  копиці волочив. Вродило сіно  — весело й робилось... От як  надвечір сонечко схилилось, Мій  Влас  полуднувати сів. Глядить — щось  їде по дорозі... Йому й байдуже, хто на возі... Коли зближається — аж то Кіндрат, Всесвітній кум  і сват. — Здоров, Кіндрате! — Влас  гукає.  — Куди  се Бог  носив? — А на базар  пашню возив, — Кіндрат йому  мовляє. — Що  ж, — Влас  пита, — чи справивсь молодцем? — А бач,  вертаюсь порожнем... Та що  балакать нам  про  теє... Ось  попитай, що  бачив  я! І, матінко моя! Я бачив  в городі  такеє, Що  тільки  в казці  розказать. Дивлюся — люди  аж кишать... Що, думаю, за чудасія?! Покинув віз коло  Гордія, А сам  побіг,  щоб  поглядіть...