СИРОТИНА
З недолі сиротина плаче,
Ніхто її й не баче;
А як заскаче,
То всяк побаче.
Багат
Усім і сват, і брат;
А чоловік в біді —
Яса розійдеться, як масло по воді.
КОСОВИЦЯ
— Куди, Литвине, йдеш? — Косить!
— А нащо ж дві коси? — Одна як заболить,
Щоб чим було перемінить!
— Відкіль, Литвине, йдеш? — Косив —
У поле чорт носив!
Так часто: як на слові — скоре,
А в ділі — горе.
ЛІКАР ТА ЗДОРОВ’Я
Раз Лікар в город одправлявсь
І на полі з Здоров’ям пострічавсь:
— Відкіль ти? — З города. — Куди?
— В село служити:
Мені з тобою вдвох не жити!
КЛИМ
Спитали Клима раз, яка найлучча птиця:
Чи чиж, чи соловей, чичітка чи синиця?
Голодний Клим озвавсь баса:
— Найлучча птиця — ковбаса!
Голодній, бач, кумі
Хліб на умі.
ГРИЦЬКОВА ЖІНКА
Грицько в могилу жінку проводжав
І, плачучи, паламаря прохав —
Щоб тихо мав дзвонити:
Щоб жінки, Боже крий, уп’ять не розбудити!
Мабуть, Грицько хотів без горя жити!
РІЧКА Й МОРЕ
На Річку Море раз гнівилось і ревло,
Що Річка береги водою розбовтала;
А Річка Морю так сказала:
— Якби не ми, Річки, — ти б Морем не було.
ПАН
В неділю б’є поклони в церкві пан,
Аж шкура запотіла,
А цілий тиждень б’є хрестян
За діло і без діла.
Осип БОДЯНСЬКИЙ (1808 — 1877)
СУХАЯ ЛОЖКА (Аполог)
— А що, Корнію, як? Чия бере?
Що пан суддя тобі сокоче?
— А вже ж не що: бач, вирви хоче!
— Е, дать: сухая ложка рот дере!
ОРЕЛ І ЧЕРЕПАХА
Орел десь Черепаху раз злапав.
От кажуть, що Орли — розумна птиця,
Мені ж це все здається небилиця:
Який він розум мав,
Коли не знав,
Що з нею ізробити,
Щоб в пельку вбити?
То ніжками дрине,
То крилами шмагне.
То погодя
Оп’ять сердега за роботу;
Вовтузиться небіж до поту, 
