18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Григорий Сковорода – Українська байка (страница 122)

18
Вигадує Хлоп’я, — Гарчатиму на вас,  мов  хочу похапати, А ви кажіть  мені: «Ведмедику, цить, цить!» У рот  гостинчики потрошечку кладіть. — Послухали, усі докупи збились І у ведмедика гуляти  заходились. Лежить Ведмедик і гуде, А дітвора  у рот  йому  кладе Потрошку та по половинці, Пооддавали всі гостинці. — Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, — Навчає Хлопчик, — віточки беріть! — І діти  віточки побрали, Ведмедика ганяти стали. Ведмедик хитрий скік  та скік, Туди-сюди і, сміючись, утік. Ведмедика нема, гостинчики пропали, І діти  матері  жаліться стали: — Ведмедик, мамо, обдурив, Гостинчики поїв... — А в оченятах слізочки блищали... — А нащо ж ви йому  давали? — Сказала мати  їм. — Так  вам  і слід,  дурним: Ото  з дурлигою не знайтесь І у ведмедика не грайтесь! Так  іноді  і ми,  як  дітвора, Дурієм, ніде  правди діти: Ведмедикам надаємо добра, А самі  плачемо, як  діти.

ВАРЕНИКИ

Веселий господар Дем’ян Любив  гостей на бесіду  скликати. Він  був багатший від усіх селян, Всього  доволі  мав,  було  чим  шанувати. Вподобався йому  найбільше Клим, Земляк хороший, що  й казати, На  все умів  розумну раду дати, Усі дружили з ним. Прийшов він  раз  обідать  до Дем’яна, А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало,  і сметана, — Гаразд, як  кажуть, піч варила і пекла. Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян. — А нум,  мірошнику, молоть без вітру,  — Сказав, шуткуючи, Дем’ян. — Попереду підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестірня довготелеса Не  дряпала боків. — Всесвітня свашка поклонилась, І чарочка перчівочки вродилась. — Ну,  по сій  мові,  — каже  Клим, — Дай,  Боже, здрастувать усім! — І прийнялись мірошники молоти: Дем’ян кладе, а Клим товче; Від дружної роботи Аж маслечко по бороді  тече. — Ох,  важко!  — Клим сказав. — Перемололи дуже, Не  лізе  більше, кіш  малий... — Ану,  — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій  друже! Ось  глянь — вареничок бокастенький який... — Хіба один... — промовив Клим ліниво, Посилкувався і змолов.