Фрэнк Херберт – Єретики Дюни (страница 49)

«Це принаймні узгоджується з планом», — подумала Одраде. Вона сказала:

— Обітниця с’торі не має бути проігнорована. Багато людей ототожнює с’торі з присутністю їхнього бога.

Вафф кинув на неї здивований і сердитий погляд. Туек заговорив:

— Посол Вафф сказав мені, що іксіани та Рибомовки занепокоєні цим документом, але я запевнив його, що…

— Думаю, на Рибомовок можна не зважати, — втрутилася Одраде. — Їм кожен гамір здається гласом божим.

Вафф здивувався, чого вона збилася на жаргон. Глузує з нього? Звичайно, Одраде має рацію щодо Рибомовок. Настільки відійшли від своєї давньої ревності, що їхній вплив дуже зменшився. А те, на що ще впливали, могло вестися новими лицеплясами, які тепер керували ними.

Туек спробував усміхнутися Ваффові.

— Ви казали про допомогу нам у…

— Поговоримо про це пізніше, — перебила його Одраде. Мусила зосередити Туекову увагу на документі, який так його непокоїв. Вона процитувала із маніфесту: — «Ваша воля і ваша віра — ваша система вірувань — домінують у вашому Всесвіті».

Туек розпізнав ці слова. Він прочитав той страшний документ. Цей маніфест ствержує, що Бог і всі його труди — не більше ніж людські витвори. Задумався, як йому слід відповісти. Жоден Преосвященник не може залишити подіб­не зухвальство неспростованим.

Перш ніж Туек зумів дібрати належні слова, Вафф зазирнув Одраде в очі та відповів їй способом, про який знав, що вона правильно його витлумачить. Одраде не могла цього не зробити, зважаючи на те, ким була.

— Помилка ясновидіння, — промовив Вафф. — Хіба не так називається це в документі? Там, де стверджується, що розум вірянина зазнає стагнації?

— Достеменно! — погодився Туек. Почувався вдячним тлейлаксу за втручання. Точнісінько тут і ховається суть цієї небезпечної єресі!

Вафф не дивився на нього — досі не зводив очей із Одраде. Невже Бене Ґессерит думають, що їхній проєкт годі розгадати? То хай постане перед більшою потугою. Вона вважає себе такою сильною! Та насправді Бене Ґессерит не можуть знати, як Всемогутній охороняє майбутнє Шаріату!

Туек не дозволив себе зупинити.

— Цей маніфест заперечує все, що ми вважаємо святим! І поширюється повсюдно!

— Руками тлейлаксу, — уточнила Одраде.

Вафф здійняв рукави, націливши зброю на Туека. Завагався лише тому, що побачив: Одраде частково розгадала його заміри.

Туек переводив погляд з Ваффа на Одраде і знову на Ваффа. Чи було звинувачення Превелебної Матері правдивим? А чи це черговий трюк Бене Ґессерит?

Одраде помітила Ваффове вагання і розгадала його причину. Пробіглася своєю свідомістю, шукаючи пояснення його мотивації. Яку користь міг здобути тлейлаксу, вбивши Туека? Очевидно, Вафф мав на меті замінити Преосвященника одним зі своїх лицеплясів. Та що б це йому дало?

Намагаючись виграти час, Одраде сказала:

— Мусите бути дуже обережним, после Ваффе.

— Чи обережність керувала колись великими потребами? — спитав Вафф.

Туек підвівся на ноги, тяжко відступив убік, ламаючи руки.

— Прошу! Це святі місця. Дискутувати тут про єресі — це помилка, годиться лише планувати, як їх знищити. — Він глянув на Ваффа. — Це ж неправда? Не ви є авторами цього жахливого документа?

— Він не наш, — погодився Вафф. «Прокляття на цього буфона-священника!» Туек ще більше відступив убік, перетворившись на рухому мішень.

— Я це знав! — промовив Туек, крокуючи довкола Ваффа та Одраде.

Одраде не зводила погляду з Ваффа. Тлейлаксу планував убивство! Вона в цьому не сумнівалася.

Туек заговорив, стоячи в неї за спиною.

— Ви не знаєте, як сильно помиляєтеся, Превелебна Мати. Сер Вафф попросив нас утворити спільний меланжевий картель. Я пояснив, що наша ціна для Бене Ґессерит мусить зостатися незмінною, бо одна з вас була бабусею Бога.

Вафф схилив голову, чекаючи. Священник повернувся в межі досяжності. Бог не міг дозволити провалу.

Туек стояв за Одраде, дивлячись униз, на Ваффа. Його тілом пробігло тремтіння. Тлейлаксу були такими… такими відразливими й аморальними. Годі їм довіряти. Чи можна прийняти заперечення Ваффа за правду?

Далі стежачи за Ваффом, Одраде сказала:

— Але ж, мілорде Туеку, невже перспектива збільшення прибутків вас не приваблює?

Побачила, що права рука Ваффа легко обернулася, майже націлившись у неї. Його наміри стали ясними.

— Мілорде Туеку, — промовила Одраде, — цей тлейлаксу задумав убити нас обох.

При цих словах Вафф різко зметнув обидві руки вгору, намагаючись влучити у дві окремі складні цілі. Та, перш ніж його м’язи зреагували, Одраде вже пригнулася і встигла здолати його оборону. Почула тихе сичання дротиків, але не відчула уколу. Рубонула лівою рукою, зламавши Ваффові праве передпліччя. Тим часом її права нога розтрощила йому ліву руку.

Вафф заверещав.

Ніколи не здогадувався, що бене-ґессеритки такі швидкі. Майже як та Всечесна Матрона, яку він бачив на іксіанському конференц-кораблі. Попри біль, зрозумів, що мусить про це сповістити. За нагальної потреби Превелебні Матері можуть керувати синаптичними обвідними ланцюгами.

Двері за Одраде різко розчинилися. До покою ввірвалися Ваффові лицепляси. Та Одраде була вже за Ваффом, обома руками тримаючи його за горлянку.

— Стійте, а то він помре! — гукнула вона.

Обидва завмерли.

Вафф звивався під її долонями.

— Тихо будь! — наказала вона і глянула на Туека, що простягся на підлозі праворуч від неї. Один із дротиків влучив у ціль.

— Вафф убив Преосвященника, — промовила Одраде, звертаючись до своїх таємних слухачів.

Двоє лицеплясів далі витріщалися на неї. Легко було розгледіти їхню нерішучість. Як вона помітила, ніхто з них не зрозумів, що вони зіграли на руку Бене Ґессерит. Тлейлаксу потрапили в пастку!

Одраде заговорила до лицеплясів:

— Забирайте тіло й виходьте до коридору, зачинивши двері. Ваш Пан утнув дурницю. Ви будете потрібні йому пізніше.

Тоді звернулася до Ваффа.

— У цю мить потребуєш мене більше, ніж своїх лицеплясів. Відішли їх.

— Ідіть, — пропищав Вафф.

Оскільки лицепляси далі на неї витріщалися, Одраде сказала:

— Якщо не вийдете негайно, я його вб’ю, а тоді займуся вами обома.

— Робіть, що вона каже! — скрикнув Вафф.

Лицепляси прийняли це як наказ свого Пана. Одраде почула в голосі Ваффа ще щось. Він, очевидно, впав у самогубчу істерію, з якої його слід вивести.

Зоставшись із Ваффом наодинці, Одраде вийняла з його рукавів уже розряджені дротикомети та сховала до кишені. Вони зможуть детально вивчити їх пізніше. Для Ваффових зламаних костей небагато могла зробити, окрім як ненадовго ввести його у стан безтями і скласти переломи. Зробила ім­провізовані лубки з подушок і смуг зеленої тканини, видертих із меблів Преосвященника.

Вафф швидко отямився. Глянувши на Одраде, застогнав.

— Тепер ми з тобою союзники, — промовила Одраде. — Те, що сталося в цій кімнаті, почули кілька моїх людей і представники фракції, яка хоче замінити Туека одним із власних членів.

Це було надто швидко для Ваффа. Йому знадобилося трохи часу, аби зрозуміти, що вона казала. Та його думки зосередилися на найважливішій речі.

— Союзники?

— Як я собі уявляю, з Туеком складно було мати справу, — промовила вона. — Йому пропонують очевидну користь, а він торочить своє. Ти зробив деяким священникам послугу, вбивши його.

— Вони зараз слухають? — писнув Вафф.

— Звичайно. Обговорімо монополію на прянощі, яку ти пропонував. Покійний Преосвященник, земля йому пухом, казав, що ти про це згадував. Гляньмо, чи зможу я визначити методом дедукції обсяг твоєї пропозиції.

— Мої руки, — зойкнув Вафф.

— Ти ще живий, — відповіла вона. — Будь мені вдячний за стриманість, породжену мудрістю. Я могла б тебе і вбити.