Фрэнк Херберт – Єретики Дюни (страница 50)
Він відвернув від неї голову.
— Так було б краще.
— Не для Бене Тлейлакс і, вже напевне, не для мого Сестринства, — сказала вона. — Дай-но я гляну. Так, ти обіцяв доставити на Ракіс багато нових гарвестерів для прянощів, летючих, які лише торкаються пустелі своїми тральщиками.
— Ти підслуховувала! — звинуватив її Вафф.
— Аж ніяк. Дуже приваблива пропозиція, бо я певна, що іксіани, з власних причин, нададуть їх безкоштовно. Мені продовжувати?
— Ти сказала, що ми союзники.
— Монополія змусила б Гільдію закупити більше іксіанських навігаційних механізмів, — промовила вона. — Ви могли б затиснути Гільдію у щелепах своїх кліщів.
Вафф здійняв голову і глянув на неї. Цей рух викликав біль у його зламаних руках. Попри біль, вивчав Одраде, пильно придивляючись до неї примруженими очима. Відьми справді вірили, що в цьому полягає план тлейлаксу? Він не смів сподіватися, що Бене Ґессерит настільки введені в оману.
— Звичайно, ваш базисний план інший, — продовжила Одраде.
Ваффові очі округлилися. Вона читала його думки!
— Я зганьбився, — проказав він. — Урятувавши моє життя, ти врятувала марну річ.
Він знову опустив голову.
Одраде глибоко вдихнула.
— Шаріат ще тебе потребує.
Вафф зітхнув.
Одраде сіла зручніше. Це зітхання сказало їй усе. Аналіз підтвердився.
— Ви думали знайти кращих союзників серед людей Розсіяння, — промовила вона. — Цих Всечесних Матрон та інших гетер подібного штибу. Питаю: чи сліг укладає союз зі сміттям, яке пожирає?
Досі Вафф чув таке питання лише в хелі. Його обличчя було блідим, дихання неглибоким. Що криється в її словах? Змусив себе не зважати на біль у руках.
— Як хтось із нас може не усвідомлювати численних переваг союзу між Бене Тлейлакс і Бене Ґессерит? — спитала Одраде.
— Ах, — сказала Одраде. — Чуєш? Священник Крутансік і його фракція підійшли нам під двері. Вони запропонують, щоб один із твоїх лицеплясів прибрав подобу покійного Гедлі Туека. Кожен інший курс викликав би надто багато сум’яття. Крутансік — досить розумний чоловік, який досі тримався позаду. Дядько Стірос добре його підготував.
— Що здобуде твоє Сестринство від союзу з нами? — ледь вичавив Вафф.
Одраде всміхнулася. Тепер вона могла сказати правду. Це був завжди значно легший і часто наймогутніший аргумент.
— Наше виживання перед лицем бурі, яка назріває серед Розсіянців, — відповіла вона. — А також виживання тлейлаксу. Кінець тих, що зберігають
Вафф скорчився. Вона каже це відверто! Тоді зрозумів. Хіба має значення, що почують інші? Їм не розпізнати таємниць, прихованих у її словах.
— Наші розплідні матері готові зустрітися з вами, — промовила Одраде. Зазирнула йому в очі та зробила рукою знак дзен-сунітського священнослужителя.
Вафф відчув, що туга стрічка, яка стискала йому груди, послабилася. Несподіване, немислиме,
***
Бюрократія нищить ініціативу. Мало що бюрократія ненавидить сильніше за інновацію, надто ж інновацію, яка дає кращі результати, ніж старі рутинні процедури. Унаслідок покращень ті, хто досі був на вершині піраміди, здаються невмілими. А хто хоче здаватися невмілим?
На довгому столі, за яким сиділа Тараза, лежали рядами звіти, підсумки та випадково підібрані курйозні новини. Капітула довкола неї вже спала, як не брати до уваги нічної варти та найнеобхідніших служб. До її приватних покоїв долинали тільки знайомі звуки діяльності техобслуговування. Дві світлокулі здіймалися над Таразиним столом, купаючи в жовтому сяйві темну дерев’яну поверхню та ряди аркушів рідуліанського паперу. Кімната відбивалася у вікні за її столом, наче в темному дзеркалі.
Голографічний проєктор мерехтів, над поверхнею стола з’являлися нові й нові фрагменти та уривки, які вона викликала.
Тараза не надто довіряла Архівісткам, хоча й розуміла, що таке ставлення двояке, бо розпізнала його основу — гостру потребу в даних. Але Записи Капітули можна було розглядати лише як джунглі з їхніми скороченнями, спеціальними нотатками, шифрованими вставками і примітками. Для роботи з таким матеріалом часто потрібно було вдаватися до послуг ментата-перекладача або, ще гірше, за крайньої втоми доводилося заглиблюватися в Інші Пам’яті. Всі Архівістки були, очевидно, ментатками, але це не заспокоювало Таразу. Ніколи не вдавалося просто переглянути архівну документацію. З численних інтерпретацій таких джерел доводилося вибирати одну, довіряючи слову тих, хто доставляв документи, або (геть ненависно) покладаючись на механічні системи голографічного пошуку. Це, своєю чергою, спричиняло залежність від тих, хто обслуговував систему, і давало функціонерам більшу владу, ніж хотіла б їм делегувати Тараза.
Тараза ненавиділа залежності. Це було сумне зізнання. Нагадувало їй, що небагато ситуацій розвиваються точнісінько так, як було передбачено. Навіть у найкращих ментатських прогнозах нагромаджуються помилки… дайте тільки достатньо часу.
Попри це, кожен порух Сестринства вимагав консультацій з Архівами й аналізів, які здавалися нескінченними. Цього потребувала навіть звичайна торгівля. Часто її це дратувало. Слід утворювати ту чи ту групу? Підписати певну умову?
Під час конференції завжди наставала мить, коли вона змушена була ввести у рішення фразу: «Аналіз Архівістки Гестеріон прийнято». Або, як це часто траплялося: «Звіт архівістів відкинуто як невідповідний».
Тараза схилилася над голопроєкцією: «Можливий розплідний план для cуб’єкта Ваффа».
Пильно прочитала числа, генні схеми з прикладів клітин, здобутих Одраде. Зішкрябування нігтями рідко давало достатню кількість матеріалу для надійного аналізу, але Одраде добре скористалася нагодою, коли складала переламані кості Ваффа. Тараза хитнула головою над даними. Потомство, напевне, буде таке ж, як у всіх попередніх спробах Бене Ґессерит із тлейлаксу. Жінки виявляться невразливими на зондування пам’яті, чоловіки, як зазвичай, становитимуть непроникний і відразливий хаос.
Тараза відкинулася на спинку крісла й зітхнула. Якщо йдеться про розплідні записи, монументальні перехресні зв’язки набувають приголомшливих пропорцій. Офіційно вони звалися «Колегія анцестеральних пов’язань», а архівісти скоротили до КАП. Та Сестри переважно називали їх «Записами злучень». Така назва, хоч і точна, не відображала численних деталей, розміщених під належними Архівними заголовками. Вона попросила здійснити проєкції Ваффа на триста поколінь — легке й доволі швидке завдання, достатнє для всіх практичних цілей. У випадку Майлса Теґа триста головних ген-ліній (сам Теґ, паралельні лінії, сиблінги) виявилися безпомильними на тисячоліття. Інстинкт підказував їй, що не варто марнувати час на численніші проєкції Ваффа.
Втома дедалі тяжче навалювалася на Таразу. Вона обхопила обличчя долонями і на мить схилилася над столом, відчуваючи холод дерева.
Аргументи опозиції не вдавалося просто змахнути в архівну пилюку.
Тараза відпустила одну руку, ляснула нею по поверхні стола. Не любила мати справу з Архівістками, які прибігали до неї чвалом, приносячи відповіді на запити. Згірдлива компанія зі своїми жартиками для втаємничених. Тараза чула, як вони порівнювали свою роботу в КАП з розплідним табуном, тваринницькими фермами й кінськими заводами. Будь прокляті ці їхні дотепи! Слушне рішення було зараз куди важливішим, ніж вони могли собі уявити. Ці Сестри-служебниці, які просто виконували накази, не мали відповідальності, що лежала на Матері Настоятельці.
Тараза здійняла голову та глянула через кімнату на погруддя Сестри Ченоа. Вона жила в давнину, і їй довелося зустрітися та порозмовляти із Тираном.
Просьба Одраде про військову допомогу вимагала негайної відповіді. Часові рамки були надто тісними. Але, оскільки Теґ, Люцілла і гхола зникли, слід задіювати аварійний план.
Ще один приклад його несподіваної поведінки. Він, звичайно, не міг залишити гхолу в небезпеці. Дії Шванг’ю були передбачуваними.
Що зробив Теґ? Заліг на дно в Айсаї чи якомусь іншому більшому місті Гамму? Ні. У такому разі Теґ уже зв’язався б із нею через один із таємних контактів, які вони приготували. Він мав повний список контактів і деякі з них дослідив особисто.