Фонда Ли – Нефритове місто (страница 68)

Коли Вунь пішов, Шае вихилила рештки своєї води і сперлася головою об спинку крісла, готуючись до другої розмови, — вона очікувала, що ця пройде важче. Двері прочинилися, й до кімнати невпевнено зазирнула жінка, яка справляла враження однолітки Аньденя.

— Каул-дзень, — несміливо промовила вона високим дівчачим голосочком, — вам потрібна допомога?

Крізь напівпрочинені двері Шае чула звичний гомін стишених розмов у коридорах та передзвін телефонів. Формально Фінансовий квартал не був нейтральною зоною, але розміщені у хмарочосах на Корабельній вулиці банки та штаб-квартири компаній, що постачали професійні послуги, з куди меншою ймовірністю захоплювали б та тримали під контролем за допомогою холодної зброї. Представники кланів, що працювали тут: юристи, бухгалтери та інші Таланники з подібною освітою, — провадили війни в цілковито інший за Кулаків та Пальців спосіб, тому справи тривали, як звично, навіть коли по той бік шосе точилася жорстока битва.

— Так, — сказала Шае, роздивляючись дівчину й занотовуючи собі на майбутнє: знайти бідолашці нову посаду, щоб вона не мусила отак вдягатися, а заразом не нагадувала Шае про нахили дядечка Дожу. — Зателефонуйте до завгоспа, Я хочу, щоб увесь кабінет вичистили й замінили меблі. А, і скеруйте до мене Хамі Тумашоня, коли він прийде.

Вона якраз сиділа за широчезним столом Дожу й переглядала папери в теці «Вхідні», коли у двері постукав Хамі, зайшов та прохолодно привітав її традиційним жестом.

— Ви мене кликали, — чоловік промовив це підкреслено нейтрально, але очі скептично примружив.

Шае відклала документ, який вона вивчала.

— Проходьте, Хамі-дзень, — сказала вона, вказуючи на стілець перед столом.

Щойно він сів, вона запропонувала йому сигарету — той відмовився. Хамі був різкуватим чоловіком приблизно років сорока. Раніше він був шанованим Кулаком, та рілейбольна травма залишила по собі невиправну кульгавість і розвернула його кар’єрний шлях у бік корпоративного права. Нефриту він носив більше за звичного працівника на Корабельній вулиці, і в його аурі вчувалися твердість і гордість.

Хіло запевнив Шае, що Хамі відданий клану і йому можна довіряти. Та не виключено, що на братову оцінку вплинули суперечки Хамі з Дожу впродовж останніх років, що загальмувало його кар’єру. Шае підозрювала, що саме Хамі зіграв ключову роль, допомагаючи Хіло знайти докази зради Дожу. А втім, вона не тішила себе сподіваннями, наче цьому чоловікові кортітиме підпорядковуватися жінці, молодшій за нього на десяток років, хай навіть вона належить до родини Каул.

Шае схопила бика за роги:

— Я опинилася в непростому становищі, і Стовп сказав, що ви — саме та людина, з якою мені слід поговорити, бо ви завжди відповідаєте відверто, навіть коли це шкодить вам самому. Треба зауважити, як на юриста — це дивна риса.

Шае помітила, що очі Хамі розплющились трохи ширше. Вона таки привернула його увагу. Може, він і був чесною й відвертою людиною, але також знав, що не варто поспішати з висновками і, схоже, був готовий застосувати цей принцип просто зараз, чекаючи, що ще вона скаже.

Шае відкинулась на пухку спинку крісла Дожу й заговорила так, наче дуже неохоче звіряється Таланникові в сумнівах.

— Хамі-дзень, я не чекала, що опинюся в цьому кабінеті, — принаймні не раніше, ніж за п’ятнадцять років. Я щойно повернулася з навчання в Еспенії. Передбачалося, що я керуватиму деякими компаніями з кланової власності, аби набути досвіду управління. То мала бути якась проста й надійна справа з перспективами розвитку — може, пов’язана з нерухомістю чи туризмом. А тим часом я жила б своїм життям, подорожувала б, можливо, зустріла б когось і вийшла заміж. Я ж наймолодша в родині Каул, тож дідусь давав мені більше свободи.

— А тепер ви стали Синоптикинею, — Хамі констатував очевидне, але те, як куточки його рота смикнулися вгору, виказувало, що йому це здається іронічним і трохи розважає.

— А тепер я стала Синоптикинею, — тон Шае посуворішав, і вона знала, що Чуття викаже Хамі неприховані досаду й роздратування, які потріскували в її аурі. — Зрада, вбивство та війна мають схильність руйнувати твої життєві плани.

Вона відчула сторожкість цього чоловіка. Либонь, досвідчений Таланник очікував, що вона виявиться дівчиськом зі впливової родини, яке бавитиметься в начальницю, людиною, під яку він зможе підкопатись чи якою зможе маніпулювати, щойно вона почне командувати ним з нестерпною й невиправданою самовпевненістю. Але тепер він уже не був у цьому настільки певен.

— Якби я знала, що це послужить на користь клану, — промовила Шае, — то попросила би Стовпа призначити на цю посаду когось іншого. Але мій брат — людина не дурна. Він розуміє, наскільки високо Зеленокості цінують родовід. Коли точиться війна, ще одна людина з родини Каул серед керівництва клану нагадуватиме всім про Світоча та перемоги минулих часів, і саме це даватиме усім певність, що клан зберігає свою міць — що Кеконь зберігає свою міць. Коли проти клану йдуть війною, мої власні бажання не мають жодної ваги.

— Чому ви мене сюди покликали? — з натяком на нетерпіння спитав Хамі.

Шае вичікувально глянула на нього:

— Бо мені треба, щоб ви сказали правду. Наскільки це складно? Що я мушу зробити просто зараз, аби забезпечити впевненість наших працівників та Ліхтарників у тому, що все не розвалиться й «горяни» не зметуть нас, щоби потім поглинути? Бо якщо я схиблю — Безгірному клану настане кінець.

Хамі зміряв її поглядом, в якому вона відчула проблиск поваги. Шае нагадала йому: вона є і, власне, завжди була майбутньою Синоптикинею — пройшла вишкіл під керівництвом Дожу, здобула освіту в одному з найкращих університетів Еспенії, ще й улюблениця Світоча, просто опинилася на посаді раніше, ніж на це розраховували. А тепер вона цілком щиро говорить із ним про виклики й завоювання довіри, що чекають на неї. Вона була доста тямущою, щоб одразу спитати в нього поради, — і це йому мимоволі полестило. Шае чекала на його реакцію.

Минуло трохи часу, й Хамі відкашлявся та грубувато промовив:

— Вам знадобляться довірені Таланники з досвідом, ті, що справді підтримують хороші стосунки з Ліхтарниками. І слід якомога швидше організувати збори працівників. Якщо ви плануєте серйозні кадрові зміни — здійснюйте їх швидко, доки триває цей бонусний час, коли люди відволіклись і чекають, як саме точитиметься війна на вулицях.

Шае кивнула, погоджуючись:

— Я дійсно планую деякі зміни. Я вже достатньо довідалася, щоб розуміти: певні вчинки Дожу послабили клан. Він брав на себе забагато рішень стосовно інвестицій, ми поводились надто обережно й лише чекали, доки до нас прийдуть Ліхтарники, а не шукали можливостей. І це послабило наші позиції проти «горян», — вона знала, що Хамі дотримується такої самої точки зору, але тепер їй треба було вести бесіду дуже обережно, не перетискаючи, аби не створити враження, що вона хоче скористатися з його невдоволення. — Скажіть, скільки, на вашу думку, в конторі відданих Дожу людей, які можуть завдати клопоту, якщо лишатимуться на своїх посадах?

— Менше, ніж вам може здатися, — відповів Хамі, і за блиском в його очах Шае зрозуміла, що натиснула на кнопку їхньої спільної нелюбові до Юня Дожупоня якраз із такою силою, як і слід було. — Останнім часом Юнь-дзень не був тут дуже популярною людиною, багато хто вважав, що йому варто було піти на пенсію років п’ять тому. Більшість його найпослідовніших прихильників уже в такому віці, що їх можна легко відправити на пенсію зі щедрими виплатами від клану. Міцнішу підтримку ми знайдемо в тих відділах, які він недофінансовував чи тримав у чорному тілі, — Таланники бачили, як хороші бізнесові проєкти переходили до «горян». Вони радо вітатимуть зміни.

Шае звернула увагу на той підбадьорливий факт, що в Хамі прохопилось слово «ми», і прямо спитала:

— Хто був основним кандидатом на посаду Синоптика перед тим, як убили Ланя-дзень і Стовп призначив мене?

Щелепа Хамі напружилась, але чесність перемогла:

— Вунь Папідоньва.

— Стовповий мого брата, — задумливо промовила Шае, наче вона вперше подумала про Вуня. — Хороша людина, у клані його поважають, хоча й він, може, занадто статечний. Я призначу його своїм виконавчим помічником, — нехай обидва чоловіки вважатимуть, що вона дослухалась до їхніх порад, призначаючи їх на посади. — А нинішній Найстарший Таланник, Падо Сорето, — відданий прихильник Дожу?

— Так. Він обіймає цю посаду вже дванадцять років.

— Його звільнено, — оголосила Шае. — Тепер ви — Найстарший Таланник, Хамі-дзень. Якщо, звісно, готові прийняти такий виклик — керувати кланом у настільки складні часи і з такою ж прозорливістю, яку ви продемонстрували мені сьогодні.

Несподіване підвищення Хамі, схоже, не здивувало, але він повагався. Шае очікувала на його відповідь, не виказуючи занепокоєння. Вона побоювалась, що Хамі відмовиться: не з клану піде, ясна річ (для Зеленокостого такого рангу це практично немислимо), але він запевно міг пошукати собі заняття за стінами контори Синоптика — очолити котрийсь із кланових ділових проєктів чи піти на роботу до когось із найповажніших Ліхтарників. Може, він і втратив би від цього у статусі, але грошей зміг би заробити більше. Його звільнення могло б запустити ланцюгову реакцію масової втечі. І все ж карти свої вона розіграла непогано — Хамі ще мить подумав і промовив: