Энди Уир – Марсіянин (страница 61)

Що більше енергії я виробляю, то більше її буде для руху. При ясному небі я віддаю 80% усієї енергії на просування вперед. Так я долаю 90 км за Сол. То ж зараз, при втраті 3%, я долаю на 3,3 км менше ніж мав би.

Не страшно втратити трохи відстані за Сол. У мене досить часу, але я можу дозволити собі заглибиться надто далеко у борву, бо інакше я ніколи не виберусь з неї.

У найгіршому випадку я мушу подорожувати швидше від шторму. Якщо я зможу їхати швидше, я зможу оминути її не потрапивши у її пастку. Я мушу з’ясувати, як швидко вона просувається.

Я можу зробити це сидячи тут ще один Сол. Я можу порівняти завтрашню потужність з согоднішньою. Все що треба, це впевнитись, що порівнюю дані за ту ж годину дня. Так я дізнаюсь як швидко рухаються борва, принаймні у термінах відсоткової втрати.

Але я також повинен знати форму борви.

Пилові бурі великі. Вони можуть бути тисячі кілометрів у діаметрі. То ж коли я об’їжджатиму борву, мені треба буде знати у якому напрямі рушити. Мені треба бути їхати перпендикулярно до напряму просування борви і у напрямі, де вона слабша.

То ж ось мій план.

наразі я можу проїхати 86 км (тому що учора не зміг зарядити батареї повністю). Я залишу один сонячний стільник тут і поїду на 40 км на південь. Відтак я скину ще один сонячний стільник й поїду ще на 40 км на південь. У мене буде три точки для даних вздовж 80 км.

Наступного дня я поїду назад щоб зібрати стільники й отримати дані. Порівнюючи потужність для тої ж години дня у цих трьох місцях, я визначу форму борви. Якщо борва щільніша на півдні, я поїду оминати її з півночі. Якщо щільніше на півночі, їду на південь.

Я надіюсь поїхати на південь. Скіапареллі лежить на південний схід від мене. Просування на північ сильно подовжить мою подорож.

З моїм планом е малесенька проблемка: у мене немає засобів для запису потужності покинутих сонячних стільників. Я легко можу слідкувати за потужністю й зберігати дані за допомогою комп’ютера ровера, але мені треба дещо, що я можу винести й лишити. Я не можу просто брати показники поки їду. Мені потрібні показники в один час з різних місць.

Тому сьогодні я витрачу увесь день на вправи з шаленої науки. Треба зробити щось, що може записувати показники потужності. Дещо, що я зможу лишити разом з одним сонячним стільником.

Оскільки я все одно тут загруз на день, я розкладу ззовні сонячні стільники. Можливо так я зможу повністю зарядити батареї.

Я працював увесь учорашній та сьогоднішній день, але думаю, що я готовий виміряти борву.

Коли я збирав речі для подорожі, я впевнився, що захопив усі свої набори та інструменти. Просто на випадок потреби ремонту ровера в дорозі.

Спальню перетворив на лабораторію. Я виклав із скринь з запасами примітивний стіл, а скриню для зразків використав як стілець.

Я потребував способу запису часу та потужності сонячних стільників. Складна частина саме як записувати показники. І рішенням став додатковий ПЧД скафандр, який я узяв з собою.

Гарна особливість ПЧД скафандрів - наявність у них камер, котрі записують усе, що перед ними. Одна камера на правому рукаві (чи лівому, якщо астронавт шульга), і одна над видовим щитом. Поточний час світиться у лівому нижньому куті зображення, зовсім як у тремтливих домашніх відео, які раніше знімав тато.

У моєму електронному наборі є кілька ваттметрів. То ж подумав: навіщо робити власну систему записування? Я можу просто протягом дня фільмувати ваттметрі.

Тому ось що я зробив.

По-перше, я познімав камери з запасного скафандра для ПЧД. Потрібно було бути обережним - я не хотів зіпсувати скафандр. Він - єдиний запасний. Мені потрібні були камери та дроти, які тяглись до мікросхем пам’яті.

Ваттметр я поклав у маленьку ємність для зразків, відтак камеру приклеїв до внутрішнього боку ляди. Коли я зачинив ємність, камера нормально записувала показники ватрметра.

Для перевірки я використав електропотужність ровера. Звідки камера отримуватиме енергію, якщо я залишу її на поверхні? Ну, річ у тім, що я під’єднаю її до сонячного стільника площею 2 квадратні метри. Цього буде досить. А ще я поклав у ємність маленький акумулятор, щоб той живив її впродовж ночі (знову таки, знятий зі скафандра для ПЧД).

Наступна проблема - це тепло, точніше його брак. Щойно я винесу цю річ назовні із ровера, вона почне скажено швидко охолоджуватись. У якийсь момент вона стане такою холодною, що електроніка просто цілковито припинить працювати.

Отже мені було потрібне джерело тепла. Мій електронний набір допоміг і цього разу. Резистори. Купа резисторів. Камері та ваттметру потрібна лише невелика часточка того, що виробляє сонячний стільник. Тому я просто скину решту потужності на резистори.

Резистори нагріваються. Це те, що вони завжди роблять. Це і є моє джерело тепла.

Я зробив та перевірив два “реєстратора потужності” й переконався, що зображення записується як слід.

Відтак я вийшов на ПЧД. Зняв два свої сонячні стільники й підчепив їх до реєстраторів потужності. Я дозволив їм годину весело записувати, а потім заніс їх назад усередину щоб перевірити результати. Вони чудово впорались.

Уже вечоріє. Завтра вранці залишу тут один реєстратор потужності й рушу на південь.

Поки я працював, оксигенатор був увімкнений (чому ні?). Тому я маю повні баки О2 й готовий виїжджати.

Ефективність сонячних стільників сьогодні упала до 92,5%. А учора була 97%. Це показує, що борва рухається зі сходу на захід, тому що учора щільніша частина лежала на сході.

Отже освітленість на цій місцевості зменшується на 4,5% за Сол. Якщо я лишусь тут ще на 16 Солів, стане достатньо темно, щоб убити.

Добре, що я не збираюсь тут лишатись.

Усе сьогодні пройшло згідно плану. Ніяких перешкод. Не знаю, чи углиб шторму я їду, чи навпаки із нього. Важко сказати, слабше чи сильніше розсіяне світло сьогодні ніж було учора. Людському розуму важко визначити таку різницю.

Я лишив реєстратор потужності на поверхні, коли почав рух. Відтак, після 40 км подорожі на південь, я зробив швидку ПЧД щоб винести другий. Тепер я проїхав повні 80 км, розклав свої сонячні стільники і веду запис потужності.

Завтра я проїду в зворотному напрямі і позбираю реєстратори потужності. Це може бути небезпечним - я свідомо буду заглиблюватись у зону борви. Але ризик вартий мети.

До речі, я казав, що мене нудить від картоплі? Тому що, святий Боже, мене справді від картоплі нудить. Якщо я колись повернусь на Землю, я куплю маленьку гарну хатину у Західній Австралії. Тому що Західна Австралія на протилежному боці Землі від Айдаго.

Я згадав про це, бо вечеряв сьогодні харчовим пайком. Я зберіг 5 пайків для особливих випадків. Перший я з’їв 29 Солів тому, коли почав рух до Скіапареллі. Я зовсім забув про другий, коли досяг півдороги на 9-й Сол. Тому я насолоджуюсь своїм запізнілим півдорожним бенкетом.

Можливо ліпше справді з’їсти його сьогодні. Хто знає, скільки часу знадобиться мені, щоб об’їхати цю борву. І якщо я таки застрягну у борві й буду приречений на смерть, то обов’язково з’їм усі надписані пайки.

Ви колись помилково проминали свій з’їзд з шосе? Вам потрібно проїхати до наступного виїзду, щоб розвернутись, але ви ненавидите кожен цаль їзди, тому що ви віддаляєтесь від мети.

Саме так я почувався впродовж дня. Я повернувся туди, звідки вчора вранці почав. Тьху.

По дорозі я підібрав реєстратор потужності, якого лишив на півпуті. Щойно заніс всередину того, що лишав тут.

Обидва реєстратори працювали так, як я і надіявся. Я завантажив відео записи із кожного з них на лептоп та перемотав їх на полудень. Нарешті у мене були показники сонячної ефективності з трьох місць вздовж 80-тикілометрової лінії, усі для одного часу дня.

На полудень учора найпівнічніший реєстратор показав 12,3% втрати ефективності, середній показав 9,5% втрати, а ровер записав 6,4% втрати на найпівденнішій точці. Це вимальовую досить ясну картину: борва перебуває на північ від мене. І я вже з’ясував, що вона рухається на захід.

Значить, я можу оминути борву, проїхавши деяку відстань на південь, а потім знову рушити на схід.

Нарешті добрі новини! Саме на південний схід я і хотів. Я втрачу не багато часу.

Ет… Доведеться завтра їхати знову тим же клятим шляхом утретє.

Гадаю, я їду попереду борви.

Я їхав увесь день Марсіянським шосе 1, і тепер я знову на місці учорашнього табору. Завтра я нарешті поїду по-справжньому. Я закінчив кермування й отаборився проти полудня. Втрата ефективності тут складає 15,6%. Якщо порівняти з 17% втрати на учорашньому місці зупинки, маємо, що я можу випередити борву, якщо й далі їхатиму на південь.

Маю на це надію.

Мабуть борва маю форму виру. Зазвичай так і буває. Але може бути, що я їду просто у “кишеню”. Якщо так, то вже мрець, ясно? Тут я вже нічого не вдію.

Досить скоро я це з’ясую. Якщо борва обертається, я повинен бачити поліпшення ефективності з кожним днем заки досягну 100%. Щойно дійде до 100% - значить я опинився на південь від борви і можу починати рухатись знову на схід. Побачимо.

Якби не борва, я б їхав навпростець на південний схід до своєї мети. А так, рухаючись лише на південь, я став багато повільнішим. Я все ще проїжджаю 90 км на день, але наближаюсь до Скіапареллі лише на 37 км, тому що Піфагор - мудак. Я не знаю, коли ж я нарешті виберусь із борви і зможу знов прямим шляхом рушити до Скіапареллі. Але одне відомо точно: мій план прибути у Сол 495 провалився.