Энди Уир – Марсіянин (страница 42)

- То було по пласкій пустельній місцевості, - втрутився Брюс. - Але подорож до Скіапареллі…

- Досить сказати, - перервав його Венкат, - що це буде дуже важко й небезпечно. Але у нас є багато розумних науковців, які допоможуть вдосконалити ровер. Також будуть зміни у МЗЧ.

- А що не так з МЗЧ? - спитав Мітч.

- Він зроблений для виходу на низьку орбіту Марсу, - пояснив Венкат. - Але Гермес пролітатиме проз, то ж МЗЧ має цілком відірватись від сили тяжіння Марсу для перехоплення.

- Як? - спитав Мітч.

- Доведеться скинути вагу… багато ваги. Я можу зібрати повну кімнату людей, які працюватимуть над цими проблемами, якщо ми згодимось на цей план.

- Раніше, - сказав Теді, - ти згадав зонд забезпечення для Гермеса. У нас є можливості?

- Так, з Таіянг Шеном. - сказав Венкат. - Ми злетимо для біляземної стиковки. Це набагато легше ніж доправити зонд на Марс, можна не сумніватись.

- Розумію, - сказав Тедді. - Отже у нас два варіанти на столі: надіслати Уотні достатньо харчів, щоб протриматись до Аресу 4 чи послати Гермес назад щоб забрати його просто зараз. Обидва плани потребують Таіянг Шен, тому ми можемо вибрати лише один.

- Так, - сказав Венкат. - Ми мусимо вибрати один.

Вони усі на хвильку задумались.

- А що з командою Гермеса? - порушуючи мовчанку, спитала Енні. - Чи не буде для них проблемою збільшити… - вона швидко порахувала подумки, - на 533 дні свою місію?

- Вони не вагатимуться, - сказав Мітч. - Жодної секунди. Тому Венкат і зібрав нас. - Він кинув на Венката осудливий погляд, - Він хоче, щоб ми вирішили замість них.

- Це правда, - сказав Венкат.

- Це має бути рішення капітана Ллюїс, - з натиском сказав Мітч.

- Безглуздо навіть питати її, - сказав Венкат. - Це ми повинні прийняти рішення - це питання життя й смерті.

- Вона командир місії, - сказав Мітч. - Рішення про життя та смерть - це її, дідько, робота.

- Заспокойся, Мітче, - сказав Теді.

- Лайно це, - сказав Мітч. - Ви, люди, оминали команду щоразу, як щось не складалось. Ви не сповістили її, що Уотні все ще живий, тепер ви не кажете їм, що є можливість порятунку.

- Ми вже маємо можливість для порятунку, - сказав Теді. - Ми просто обговорюємо ще одну.

- Посадка падінням? - сказав Мітч. - Хтось вірить, що це спрацює? Хоч хтось?

- Гаразд, Мітче, - сказав Теді. - Ти висловив свою думку, і ми тебе почули. Рухаймось далі. - Він повернувся до Венката. - Чи може Гермес працювати впродовж 533 дні після встановленого розкладом завершення місії?

- Має змогти, - сказав Венкат. - Можливо команді доведеться то тут, то там щось лагодити, але вони добре натреновані. Пам’ятайте, Гермес зроблений для виконання усіх 5 місій Арес. Він пройшов лише половину призначеного йому шляху.

- Це найдорожча річ, яку ми коли-небудь будували, - сказав Теді. - Ще один ми не збудуємо. Якщо щось не вдасться, команда загине, а з ними й програма Арес.

- Втрата команди була б великим лихом, - сказав Венкат. - Але Гермес ми не втратимо. Ми можемо керувати ним дистанційно. Тому поки реактор й іонні двигуни продовжують працювати, ми можемо повернути його.

- Космічні подорожі непередбачувані, - сказав Мітч. - Ми не можемо перетворювати це на дискусію про те, що буде найбезпечнішим.

- Я не згоден, - сказав Теді. - Це цілком дискусія про вибір того, що найбезпечнішим. І про те, скільки життів на кону. Обидва плани ризиковані, але повторне постачання Уотні запасів - це ризик лише для одного життя, у той час як маневр Річа Пьорнела - ризик для шістьох.

- Зваж на рівень ризику, Теді, - сказав Венкат. - Мітч має рацію. Посадка падінням - це великий ризик. Зонд може пролетіти проз Марс, може увійти у атмосферу не правильно і згоріти, він може ударитись об поверхню надто сильно й знищити харчі… ми оцінюємо шанси на успіх як 30%.

- Колоземне стикування з Гермесом здійсненніша? - спитав Теді.

- Набагато здійсненніша, - запевнив Венкат. - З затримкою сигналу менше секунди ми можемо керувати зондом просто з Землі, а не покладатись на автоматику. Коли настане час докуватись, майор Мартінез зможе пілотувати ним дистанційно з Гермеса взагалі без затримки сигналу. До того ж на Гермесі є команда, здатна впоратись з будь-якими труднощами, що можуть виникнути. І нам не доведеться робити вхід у атмосферу, запаси не муситимуть переживати удар на 300 м/с.

- Отже, - сказав Брюс. - У нас є високі шанси убити одну людину або низькі шанси убити 6 осіб. Йсусе. Як взагалі можна приймати такі рішення?

- Ми говоритимемо про це, відтак Теді прийме рішення, - сказав Венкат. - Не думаю, що ми можемо ще щось зробити.

- Ми б могли дозволити Ллюїс… - почав Мітч.

- Так, окрім цього, - перервав його Венкат.

- Питання, - сказала Енні. - Навіщо взагалі я тут? Схоже це розмова лише для вас, ботанів.

- Ти маєш бути у курсі, - сказав Венкат. - Ми не приймемо рішення просто зараз. Нам потрібно тихо вивчити деталі. Щось може просочитись, і ти має бути готовою викручуватись з питань.

- Як довго ми прийматимемо рішення? - спитав Теді.

- Вікно для початку маневру закінчиться за 39 годин.

- Гаразд, - сказав Теді. Слухайте всі: ми обговорюємо лише особисто або по телефону. Ніяких е-листів. І не говоріть про це ні з ким окрім присутніх тут. Останнє, що на треба - це тиск громадськості задля ризикованої ковбойської місії, яка може бути просто нездійсненною.

Беку.

Гей, друже. Як ти там?

Тепер, коли я у “жахливій ситуації”, я більше не мушу виконувати правила суспільства. Я можу з кожним бути чесним.

Зважаючи на це, я маю сказати… друже… ти мусиш сказати Джогансен про свої почуття. Я ти цього не зробиш, ти вічно шкодуватимеш.

Я не можу збрехати - мене може чекати поганий кінець. Я не уявляю, що вона думає про тебе. Чи про що-небудь. Вони дивакувата.

Але дочекайся завершення місії. Ти будеш з нею у човні ще два місяці. І якщо у вас налагодиться впродовж місії, Ллюїс уб’є тебе.

Венкат, Мітч, Енні, Брюс та Теді вдруге таємно зустрілись. “Проект Елронд” породжував темні чутки з серпанком секретності. Багато людей знали ім’я, але не розуміли значення.

Спекуляції були нестримними. Дехто думав, що це була цілком нова програма. Інші переймались, що це може бути спроба повністю скасувати Арес 4 й 5. Більшість гадала, що це була робота щодо Аресу 6.

- Це було не легке рішення, - сказав Теді зібранню еліти. - Але я вибрав Айріс 2. Ніякого маневру Річа Пьорнела.

Мітч вдарив п’ястуком по столу.

- Ми зробимо усе можливе, щоб він вдався, - сказав Брюс.

- Якщо дозволите спитати, - почав Венкат, - що вплинуло на твоє рішення?

Тедді зітхнув:

- Уся справа у ризикові, - сказав він. - Айріс 2 - це ризик лише для одного. Річ Пьорнел ризикує шістьма. Я знаю, що імовірніше спрацює “Річ Пьорнел”, але не думаю, що ця імовірність у шість разів більша.

- Ти гидкий боягуз, - сказав Мітч.

- Мітче… - сказав Венкат.

- Ти, трясця, клятий гидкий боягуз, - продовжив Мітч, не зважаючи на Венката. - Ти лише хочеш зменшити власні втрати. Ти керуєш шкодою. Тобі насрати на життя Уотні.

- Так і є, - відповів Теді. - І мене нудить від твого дитячого підходу. Можеш влаштовувати які завгодно істерики, але решта нас мають буди дорослими. Це не телешоу, різикованіше рішення не завжди найкраще.

- Космос небезпечний, - відрізав Мітч. - Саме з цим ми тут працюємо. Якщо хочеш увесь час схилятись до безпеки, тоді йди працювати у страхову компанію. І до речі, ти ризикуєш не своїм життям. Команда може мати власну думку щодо цього.

- Ні, не може, - відбив напад Теді. - Вони надто емоційно залучені. Очевидно, як і ти. Я не поставлю п’ять життів на кін заради однієї. Особливо, якщо ми можемо врятувати його без ризику для них усіх.

- Нісенітність! - викрикнув Мітч у відповідь підводячись зі стільця. - Ти просто переконуєш себе, що посадка падінням спрацює, а значить тобі не треба зважуватись на ризик. Ти лишаєш його висихати, ти куряче-лайняний сучий сину!

Він вихором вийшов з кімнати сильно вдаривши дверима за собою.

Після кількох секунд Венкат пішов за ним зі словами:

- Переконаюсь, що він охолоне.

Брюс зжався на стільці:

- Отакої, - сказав він знервовано. - Ми ж науковці, заради Бога. Що за чортівня?!