Энди Уир – Марсіянин (страница 44)

- Схоже, що Фоґель в ділі, - Мартінез ошкірився. - Ну і я звісно.

- Зробімо це, - сказав Бек.

- Якщо ви думаєте, що це спрацює, - сказала Джогансен до Ллюїс, - я вам вірю.

- Гаразд, - сказала Ллюїс. - Якщо ми йдемо на це, що для цього знадобиться?

Фоґель знизав плечима.

- Я прокладаю курс і використовую його, - сказав він. - Що ще?

- Дистанційний контроль, - сказала Джогансен. - Його зроблено, щоб повернути корабель, якщо ми усі помремо чи ще щось. Вони можуть забрати на себе керування Гермесом із Керування місією.

- Яле ж ми просто тут, - сказала Ллюїс. - Ми можемо скасувати усе, що вони спробують, так?

- Не зовсім, - сказала Джогансен. - Дистанційний контроль має вищий пріоритет перед будь-яким бортовим контролем. Припускається, що на кораблі трапилось лихо, і керівному пульту корабля не можна довіряти.

- Ти можеш вимкнути його? - спитала Ллюїс.

- Гм-м-м… - протягнула Джогансен. - Гермес має чотири запасні польотові комп’ютери, кожен з’єднаний з трьома запасними системами зв’язку. Якщо будь-який комп’ютер отримує сигнал від будь-якої системи зв’язку, Керування місією може отримати керування. Ми не можемо вимкнути системи зв’язку - ми втратимо телеметрію й навігацію. Ми не можемо вимкнути комп’ютери - вони нам потрібні для керування кораблем. Мені доведеться вимкнути Дистанційний контроль на кожній системі… Це частина ОС, доведеться подлубатись у коді… так. Я можу зробити це.

- Ти впевнена? - спитала Ллюїс. - Ти можеш його вимкнути?

- Навряд чи буде важко, - сказала Джогансен. - Це аварійна функція, не програма безпеки. Вона не захищена від шкідливого коду.

- Шкідливий код? - Бек усміхнувся. - Отже… ти будеш хакером?

- Ага, - Джогансен усміхнулась у відповідь. - Схоже таки буду.

- Гаразд, - сказала Ллюїс. - Схоже ми можемо це зробити. Але я не хочу нікого примушувати до цього. Виждемо 24 години. Впродовж цього часу будь-хто може змінити свою думку. Просто скажіть мені особисто чи надішліть мені е-листа. Я скасую задум й ніколи не скажу, хто це був.

Ллюїс затрималась у Реку, коли усі вийшли. Дивлячись як вони йдуть, вона бачила їхні усмішки. Усіх чотирьох. Вперше з часу відлету з Марсу вони стали самими собою. Вже тоді вона зрозуміла, що ніхто не змінить свого рішення.

Вони повертались до Марсу.

Усі знали, що Брендан Хатч скоро керуватиме місіями.

Він піднявся по посадах з найбільшою можливою у великій незграбній організації швидкістю. Відомий як старанний працівник, його вміння й лідерські здібності були очевидними усім його підлеглим.

Брендан був відповідальним за Керування місіями з 1-ої ночі до 9-ої ранку щоночі. Постійне відмінне виконання своїх обов’язків обов’язково привело б його до підвищення. Вже було оголошено, що він буде запасним Летовим керівником Аресу 4, а ще він мав гарні перспективу на роботу керівником Аресу 5.

- Польоте, Центр зв’язку, - надійшов голос у його навушники.

- Центр зв’язку слухає, - відповів Брендан. Хоч вони й були в спільній кімнаті, радіо протокол завжди виконувався.

- Незаплановане оновлення статусу від Гермеса.

Через віддаленість Гермеса на 90 світлових секунд інтерактивне голосове спілкування не мало сенсу. Окрім випадків з пресою, Гермес тримав зв’язок через текст поки він не опиниться набагато ближче.

- Зрозумів вас, - сказав Брендан. - Зачитуйте.

- Я… Я не можу второпати, Польоте, - надійшла спантеличена відповідь. - Справжнього статусу немає, лише одне речення.

- Що там сказано?

- Цитую: “Г’юстоне, затямте: Річ Пьорнел - сталево-ока людина-ракета”.

- Що? - спитав Брендан. - Хто, дядько, цей Річ Пьорнел?

- Польоте, це Телеметрія, - пролунав інший голос.

- Говоріть, Телеметріє, - сказав Брендан.

- Гермес зійшов з курсу.

- Центре зв’язку, повідомте Гермес, що вони відхилились. Телеметріє, приготуйте корегувальний вектор…

- Негативно, Польоте, - перервала його Телеметрія. - Це не відхилення. Вони змінили курс. Повідомлення приладів показують навмисне обертання на 27,812 градусів.

- Що за чортівня? - затинаючись промовив Брендан. - Центр зв’язку, спитайте у них, що за чортівня.

- Зрозумів вас, Польоте… повідомлення відправлено. Найменший час відповіді 3 хвилини, 4 секунди.

- Телеметріє, є можливість, що це помилка обладнання?

- Негативно, Польоте. Ми слідкуємо за ними через Супутниковий центр. Положення, яке ми спостерігаємо, збігається зі змінами курсу.

- Центре зв’язку, прочитайте ваші журнали й подивіться, що робила попередня зміна. Перевірте, чи був наказ про великі зміни у курсі, і невідомо як ніхто нам не повідомив.

- Зрозумів вас, Польоте.

- Навігаціє, це Політ, - сказав Брендан.

- Говоріть, Польоте, - надійшла відповідь від оператора Навігації.

- Визначте як довго вони можуть перебувати на цьому курсі перш ніж він стане невиправним. У якій точці вони вже будуть не в змозі перехопити Землю?

- Працюємо над цим, Польоте.

- І хто-небудь, з’ясуйте хто цей, в біса, Річ Пьорнел!

Мітч усівся на канапі у кабінеті Теді, закинув ноги на кавовий столик й посміхнувся.

- Ти хотів мене бачити?

- Чому ти зробив це, Мітче? - спитав Теді.

- Що зробив?

- Ти добре розумієш, про що йдеться.

- А, ти маєш на увазі заколот на Гермесі? - невинно сказав Мітч. - Чудова назва для фільму: “Заколот на Гермесі”. Звучить.

- Ми знаємо, що це зробив ти, - жорстко сказав Теді. - Ще не зрозуміло, яким чином, та це ти надіслав їм маневр.

- Я припускаю, у вас є докази?

Теді похмуро подивився на нього.

- Немає. Поки що немає, але ми працюємо над цим.

- Справді? - спитав Мітч. - Це найкраще, на що ви можете витрачати свій час? На нас чекає колоземне стикування, вже не кажучи про доправлення Уотні до Скіапареллі. У нас купа роботи.

- Ти маєш рацію, у нас купа роботи! - кипів Теді. - Після твого маленького трюку ми вимушені її робити.

- Уявного трюку, - сказав Мітч, піднімаючи палець. - Припускаю, Енні повідомить пресі, що ми вирішили спробувати цей ризикований маневр? Окрім частини про заколот?

- Звісно, - сказав Теді. - Інакше ми б виглядали, як ідіоти.

- Гадаю, це знімає з мене усі обвинувачення! - Мітч усміхнувся. - Мене не можна звільнити за виконання рішення НАСА. Уявного виконання, до речі. Гадаю, з Ллюїс те ж саме. А ще можливо й Уотні житиме. Усюди щасливий кінець.

- Можливо ти убив усю команду, - заперечив Теді. - Ти думав про це?

- Хто б не дав їм маневр, - сказав Мітч, - він лише передав їм інформацію. Діяти по маневру вирішила Ллюїс. Якби вона дозволила почуттям вплинути на свою розсудливість, вона була б гімняним капітаном. А вона не гімняний капітан.

- Якщо колись я доведу, що це був ти, я знайду спосіб звільнити тебе за це, - попередив Теді.

- Звісно, - Теді знизав плечима. - Та якби я не був готовий ризикувати заради порятунку життів, я б… - він на хвильку задумався, - ну, гадаю, я був би тобою.