18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 98)

18
І пустоту безверхих мудрувань, Що ваблять недолугих та невдалих. Дозволь од неосяжних високостей Вернутися до справ земних, корисних І при нагоді дещо запитать, Як будеш ласкав вислухать прихильно. Довідавшись од тебе про діла Давноминулого, тепер згадаю Недавнє і себе в нім. Новину, Можливо, в тому, що повім, почуєш, Та й день ще не погас, тож маєм час, І, сам оповідаючи, навмисне Затримую тебе, бо невимовно Ще хвилечку з тобою хочу бути І чути бесіду твою – милішу Од найсолодших овочів, що спрагу І голод вдовольняючи, приносять Пересит. А твої слова ласкаві, Небесною зігріті благодаттю, Мене не пересичують ніколи». Достойно-кроткий ангел Рафаїл Так праотцеві людства відповів: «Із уст твоїх так само благодать Спливає велемовно, бо й тебе Бог щедро наділив: прекрасний образ Свій дав тобі, поставу, рухи, мову І мовчазну задуму – все шляхетно Довершене. На Небесах не раз Дивуємося: що ж Творець намислив, Коли і вас собі для слугування Плекає та однаково дарує Любов і ласку ангелам і людям? То розкажи про себе! У той час, Коли Земля творилась, я в далекій Дорозі був, одержавши наказ Із легіоном Ангелів летіти Край світу до пекельних брам і стежить Аби не викрався відтіль ніхто Злоокий та лихий, коли Господь Заглибився ревниво у творіння. Інакше – гнівом вибухнув би Бог І спопеляв би творене. Без волі Господньої ніхто не вийде з Пекла — Не треба Богу й наших вартувань; Він оддає накази всеверховні, Щоб вишколити незабарний послух У слуг своїх. Наблизившись до брам Сумних пекельних, бачили ми там Замки й засуви, замкнені наглухо, І чули неугавний гам і гул — Не музику чи спів, а рев і крики Страждань і розпачу – внизу. Наказ Нам даний був вернутись до суботи, І радо ми полинули в ласкаві Обійми світлосяйливих Небес. Але чому мовчиш ти? Говори, Бо й я радію, як тебе зачую, Не менш, ніж ти, як слухаєш мене», — Промовив Ангел. І озвавсь Адам: «Розповідати про своє начало Трудно. Аби затримати тебе, Наважуся. Послухай: мов од сну Глибокого на ложі з трав і квітів Тоді я пробудився у живлющій І запашній росі, що хутко сохла