Насправді відбува потрійний рух.
А ні – то сфери в злагоді музичній
Круг неї обертаються, і Сонце,
Закручене у сферу дня і ночі,
По велетенському кружляє кругу
Угору – вниз понад усі зірки.
Але не вір сьому, коли Земля
Сама собі дарує день і ніч,
Дбайливо повертаючись до Сонця
Опуклими боками, що по черзі
Освітлюються й западають в тьму.
Якщо надміра сонячного світла,
Одбившись од Землі, голубить Місяць,
А Місяць, сонячне одбивши світло,
Навзаєм посила його Землі, —
То Місяць для Землі, Земля для нього —
Світила; як його поверхню вкрив
Родючий грунт, а темні плями – хмари,
З них – дощ, з дощу – рослини і плоди
Для когось-то? Як безліч Місяців,
Можливо, припада мільйонам Сонць,
А обмін світлом сильним чоловічим
Та лагідним жіночим – се закон
Всесвітній двостатевости, основа
Життя? Коли незміряні світи
В просторах переморгуються світлом,
З якого лиш іскриночку Земля
Одержує, а одбиває менше, —
То чи можливо, що лише вона
Одна населена у мертвім Світі?
Чи так, чи ні – се не твоя турбота:
Чи шляхом вогнедишущим зі Сходу
Викочується Сонце, чи Земля
Від заходу стежину тихо топче
І крутить лагідно веретено
Своєї осі, з ним – долини й гори,
І легітно-м’яку повітря шату.
Чи за Землею хто живе? Та як? —
Се Богові облиш. Його лиш слухай
І бійся. Він один господарює;
Він радість дав тобі велику – Рай
І сю жону ласкаву Єву. Більше
Тобі не треба. Небо задалеко,
Аби дізнатись, як там. Не сягай
Поза корисну та смиренну мудрість;
В позасвіти у мріях не літай
І не питай, які там є істоти,
Яка їх доля, рівень, лад і стан.
Задовольняйся дотепер відкритим
Знанням про Землю та про Небеса».
Врятований од сумнівів Адам
Провісникові Неба відказав:
«Ти заспокоюєш мене, пречистий,
Звільняєш од турбот, навчаєш жити,
Як Бог поклав: без клопоту, безжурно,
У радощах простих. Се ми самі
Блукаємо у нетрищах фантазій,
Збиваємось на манівці думок,
Зухвалих, надокучливих – допоки
Гіркого досвіду тверда наука
Нам не накаже уникати знань
Приблизних і туманно-невиразних,
А мудрість істинну шукати там,
Де ходим, повертаємось щодня.
Ся мудрість відкидає суєту
