Коли змілілі води Адоніса
Ставали каламутні, аж червоні,
Немовбито од крови, що лилась
З незгойної Таммузової рани.
Любовну казку цю із уст в уста
Носили й голосили за божком
В солодко-млоснім самозабутті
Й юдейські жони – їх за те картав
Пророк Єзекіїл богонатхненний.
З Таммузом – Демон той, що у столиці
Філістимлян – зганьбили привселюдно
У власнім храмі, де священна скриня,
Украдена в Ізраїльтян, упала
Й розбила його різьблену подобу —
Потвору водяну, людино-рибу;
Ім’я ж йому Дагон, у палестинськім
Помор’ї славний. А за ним Рімон,
Що посідав розкішні вівтарі
Багатого Дамаска та околиць
Родючих, де Абана і Фарфар
Прозорі котять води, й посягав
На славу Бога. Бо хоча зцілився
Ім’ям Єгови прокажений вождь
Сирійський – все ж юдейський цар Ахаз
Спаскудився, побувши у Дамаску:
Божків здолав і їм же поклонивсь.
Ще й сп'яну Божий храм Єрусалимський
Переінакшив на поганський лад.
Услід наблизився бундючний почет
Озіріса, Ізіди та їх сина,
Що потім по чаклунському Єгипту
Розбрівсь, повтілювавшися у звірів,
І порозбещував ізраїльтян,
Які тельцю вклонились золотому,
Що вилили самі ж. А потім цар їх
Відступний хулив Бога: зображав,
Сумирно ремигаючи биком,
Єгову гнівного, що умертвив
Лиш помахом одним всіх первородних —
Людину й звіра – йшовши над Єгиптом.
Тут Беліал з’явивсь – найрозпусніший
Між духами отверженими. Хтивість
І ненаситну відданість Пороку
Йому несли в дарунок. Він без храмів,
Без власних жертовників захопив
Святині людські; тож не раз бувало:
Ставали атеїстами й левіти,
Ще й у церквах чинили гвалт і блуд.
Беліал – в палатах королівських, в місті,
В гармидері гордині й суєти,
Де поночі здіймають буйний бешкет
Його непогамовані сини,
Бубняві од нахабства і вина.
Згадаймо ніч на вулицях Содома
І ще одну, у Гіві, – коли двері
Гостинні розчахнувши, любу жінку
Муж виштовхнув на ігрище блудягам,
Щоб одвернути паскудніший блуд…
Такі-то духи злі найбільш славетні.
Всіх знаменитих тут не перелічиш,
Як-от богів Іонії – рожденних
Немовбито од Неба і Землі.
Ті в міфах славляться. Найперш Титан,
Що мав дітей шість тисяч; та Сатурн,
Молодший брат Титанів, одібрав
