Престол у старшого, а потім сам
Уляг насильству: син його Зевес
Зборов Сатурна й владу захопив.
Йому вклонялись греки; на Олімпі
(Для Зевса то було найвище небо)
Його шукали; будували храми
В Додоні, в Дельфах і по всій Елладі.
Старий Сатурн тікав на Захід – в землі
Латинські, Кельтські й дальні Острови.
Ці й інші оточили Сатану,
Потупивши звологлі очі. Все ж
Блиск втіхи темної у них сяйнув,
Коли збагнули: Вождь не впав у розпач,
І навіть у загибелі самій
Погибелі нема. Тоді-то Сатана
Здобувсь на підбадьорююче слово,
Улесливо-пихато-пишномовне,
Та оживив прив’ялу їх снагу,
Розвіяв страх і сурмачам звелів:
Хай Стяг озвучено замайорить у Пеклі.
Прапороносець-велет Азазель
Підніс окуте сяйним сріблом древко;
І золотим шитвом та самоцвіттям
Оздоб, відзнак та знаків геральдичних
Заблискотів, неначе Метеор,
Під звуки сурм і радісних фанфар
Розгорнутий широко гордий прапор.
І вирвався у сонмищ духів клич,
І покотився Пеклом з краю в край,
Сполохавши одвічне царство Ночі
Та Хаосу; і тисячі знамен
Затріпотіли блиском різнобарвно,
І, мов тайга безкрая, сколихнулись
Списи, блискучі шоломи й щити.
Хвилина – й рушили міцні фаланги
Під музику врочисто-ніжну флейт,
Що на мотив Дорійський з давніх-давен
Розбуджує не шал сліпий, не лють,
А впевнену в собі одвагу й силу,
Сувору, неодступливу хоробрість,
Котрим чужі надрив, хитання, кволість
Однаково – в безсмертних і в людей.
Всі рушили – єдина мисль і міць,
У чарах музики на час забувши
Спекоту Пекла, – і безмежним фронтом
Розшикувались перед Сатаною.
Згуртована і вишколена сила
З сяйною зброєю напоготові
Чекала від суворого Вождя
Наказів. Він окинув бистрим оком
Божисті постаті бійців, шеренги
Та військо все – і знову пойняла
Пиха його закам’яніле серце.
Бо як світ світом не збирав ніхто
Могутнішого війська, у людей
Їх армії проти цієї – жменька
Пігмеїв, що бояться журавлів,
Хай би й в одне з’єднались геть усі
Війська геройські: велетні з-під Флегри,
Ліванські і троянські збройні сили
Разом з богами, котрі їм сприяли;
І воїнство прославлене Артура;
І лицарі хрещені й нехрещені,
Що у хрестових билися походах, —
Дамаські, аспрамонські, монтабланські;
