18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 73)

18
Бог допоможе подолати й силу, Назверх неподоланну! В поєдинку Тупа і груба перемога сили Поверх звитяги розуму – теж доказ». З цим Абдиїл з когорти Ієрархів Попрямував назустріч Сатані. Той, набрякаючи ще більше люттю, Ждав, розростаючись. Архангел світлий Йому безбоязно сказав: «Що, гордий — Зустрілися?! Сього ти не чекав. Ти думав: Усевишнього Престол — Беззахисний, сторожа розбіжиться Од слів твоїх гучних чи, може, сили? О, нерозумний! Бог же всемогутній. Він і з нічого витворити може Тобі на безголов’я безліч армій, А ні – і Сам всесильною рукою Тебе дістане на краю Небес Чи далі й дотиком єдиним скрутить, А зборисько твоє жбурне у тьму. Дивись – ось правда: не усі з тобою. Ти бачиш, скільки договірних? Їх Ти знехтував, коли я був один Дивак в твоєму звихнутому світі, Один проти громади. Та не сам. Тепер переконаєшся – запізно — Що можуть помилятися й мільйони, Як правота на боці одиниць». Зневажливо примруживсь Архивраг; Згори поглянувши на Абдиїла, Промовив: «Перебіжчику! Ти втік Од друзів і завдав тяжких образ Достойним небожителям, що спільно Утверджуються й будь-чиє всевладдя Навіки відкидають. А тебе Моя правиця першого змете В мить незабарну. Ти сього хотів, Бо вихопився попереду інших, Аби схопити крихіточку слави Моєї. Хвалькуватий перекинчик! Ще поки не заговорила зброя, Дослухай те, що, втікши, недочув. Колись я думав: Небеса й Свобода Суть нероздільні для небесних духів. Ба ні! Нудне ледаче славослів’я Тупих підспівувачів-потакайл Переклепало у рабів. Тепер Побачимо на ділі, хто достойний Небес». На те йому Архангел вірний: «Облудо, одцуравшийся навіки Дороги істинної! Неправдиво Ти нас підспівувачами прозвав. Ми – вірні Богові й Природі нашій. Бог і Природа – гідні слугування. А ти – прислужник глупоти, гордині І заздрісного бунту – сам свій раб; І над рабами раб, ти ще посмів Картати нас! Провалюйся у Пекло, А я служитиму на Небесах Створителеві. Од Його законів Не відступлю. Тебе ж у Пеклі ждуть Замісто царства – пута. А від мене, Що нібито утік, прийми привіт». Сказав – майнула блискавична зброя, І впав удар на шолом Сатани,