18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 67)

18
Де колами розставлені столи Під ангельськими стравами багаті У посуді із золота й кришталю. Прилігши, всі трапезували вільно Між квітами, на голови поклавши Вінці. У радісному спілкуванні, В екстазі, ми переситу не знали, Бо де безсмертя і всього доволі, Нема переситу. Творець, щедротно Нас частуючи, і сам радів за всіх. Настала запахуща ніч. Майнула Тінь од Богопрестольної Гори, Відкіль Господь дає нам день і ніч (чи присмерк, бо у нас немає тьми). Вечірні роси кликали до сну Усіх, окрім недремного Творця. Широко на небесному просторі Розкинувсь неосяжний табір – більший, Ніж ся Земля, якби її, округлу, Розгладити у площину. В намети І в павільйони уздовж Рік Живих Біля Дерев Життя за гуртом гурт Трапезувальники неізчислимі Пішли відпочивати. Опахала Вітрів легких нас лагідно приспали. Лиш перемінно подзвін арф і хори, Невмовкні круг Господнього Престолу, Вколисували тишину глибоку. Не спав лиш Сатана – так будем звать Його, бо ім’я, котре мав на Небі, — Утратив. Наймогутніший Архангел, Один з найближчих до Творця (чи, може, Найближчий?) Сину Божому позаздрив, — Господь його Месією нарік — Царем Царів. То гордий Сатана Почув себе покривдженим незмірно. Велику мав зневагу – злість плекав, У Небесах вночі намислив він Одвести ієрархію свою Од Трону Господа на знак погорди Й безбожного непослуху. Збудив Найближчого свого вождя: «Ти спиш, Товаришу і друже? – Не до сну! Те, що велів учора Вседержитель, На невеселі роздуми наводить. Чи одного мене? Бог запровадив Нові закони. З них нові думки І погляди – та й сумніви! – ростуть, Їх варто зважити. Одначе тут Се небезпечно. Нам слід згуртуватись У нашому околі. Заздалегідь Дай знать підпорядкованим нам силам, Що є наказ: поки триває ніч, Негайно ієрархії всій нашій Летіти при розгорнутих знаменах На Північ, в простір наших володінь, Пора бо готуватися належно До зустрічі новітнього Царя — Великого Месії, що гряде Для огляду небесних ієрархій, Щоб нам нав’язувать нові закони». Так гордому Архангелу вдалося Заступника свого переманить. А той воєначальників стрічав І розтлумачував наказ Вождя,