Почувши оповідь жони, Адам
Озвався сумно: «Краща половино
Мого єства! Мене також уразив
Твій буйний і зухвалий сон. Боюся,
Що там таїться Зло… Відкіль воно?
Ти ж чистою сотворена… А втім,
У нас душа – то розмаїття сил
Великих і малих, де всі звітують
Людському Розумові. А грайлива
Уява позича в п’ятьох чуттів
Різноманітні враження й невтомно
Сплітає з них Фантазії та Мрії
Й несе на розсуд Розумові. Той
Все зважує і піддає випробі;
Те стверджує, а інше відхиляє.
Так добуваємо думки й знання.
Але коли природний Розум спить,
Не спить в своїй комірчині Уява,
А ніби передражнює Природу,
Споруджуючи прехимерний світ
Із баченого й чутого недавно
Або давно. То – сни. Такий і той,
Що ти розповіла. Хоча у ньому
Злостиво переплутано уривки
Із нашої вчорашньої розмови,
Ти не сумуй. В людський та й Божий ум,
Бува, і злі думки на мить влітають
І, викинуті геть, безслідно щезнуть.
Коли у сні злякалась непокори,
То уникатимеш її в’яву.
Ну, посміхнися, люба! Будь як ранок,
Що світові всміхається. Ходімо!
Вже квіти порозплющували очі
Й приберегли найтонші аромати
Для тебе з ночі». Так втішав Адам
Свою жону. І втішилась вона,
Хоч забриніли в неї дві сльозини
Й скотилися на кучеряві коси;
Ще дві з очей цілунками забрав
Адам на знак вибачливої ласки.
Просвітлені, обоє поспішили
До звичних справ своїх. Коли з Криївки
На світло вийшли, життєдайне Сонце,
Зі Сходу, в колісниці вогняній
Над морем знявшись, пронизало Рай
Промінням навскісним та освітило
У ранішній рясній росі простори
Едемськії. Прародичі Вселюдства
Вклонилися й молитву проказали
Ранкову – не однакову щодня,
Бо не однакові слова хвали
Й подяки Усевишньому злітали
Самі собою з їхніх уст у співах
Або в словах, звичайних чи співучих,
Що виливали музику багатшу,
Ніж наші арфи й дзвінкострунні лютні.
Молилися: «О Вічний Добротворче,
Всевладний Господи! Твої творіння
Величні – перед нами. О, який же
Тоді несказанно великий Ти,
Благий наш Отче, що витаєш вище
Усього зримого і – сам незримий —
Даєш нам бачить часточку Себе
В ділах Твоїх! Ви, Ангели, найперші
Славте Того, кого ви, Діти Світла,