18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 61)

18
Архангела покликав Рафаїла (Його Він потім посилав до жінки Сім раз заміжньої – на допомогу) І мовив: «Рафаїле! Сатана Досяг Землі і вчора у Раю Вчинив замішання. Знайшов людей, Підступно потривожив їхній сон, Бо хоче погубити людський рід. Злітай до них. Коли в Раю настане Полудень, люди в затінок підуть Од спеки, ти погомони з Адамом Розважливо. І поведи розмову так, Щоби вони відчули власне щастя, Котре Я дарував їх вільній волі І розумові – волі їхній вільній, Тому-то й перемінливій. Скажи, Нехай вони обачливо і мудро Свої учинки важать. Повідом, Відкіль на них чигає небезпека, Що ворог їхній сам недавно впав З Небес і тягне інших у падіння, Коли не силою (бо мало сили), То лжею й підступом. Остережи Людей. Нехай не нарікають потім, Що їх, не попереджених, зненацька Звели і погубили». Так Господь Вчинив по-справедливості. Архангел, Один з крилатих Божих Вістових, В дорогу вилетів. Небесні сонми Слухняно розступилися й дали Йому дорогу. Розпростерши крила, Полинув він, прямуючи до брами Небесної, що перед ним здаля На золотих завісах (будівничі Господні перевершили всіх інших) Широко розчинилася сама. Архангелу відкрилися простори Ясні. Ген-ген удалині Земля Майнула серед зір, а там – Едем Із кедрами величними на горах. Як Галілей своє оптичне скло Із краєвидів місячних не зводить, Чи лоцман у пістряві острівців Егейських бачить Делос або Самос, – Отак, минаючи світи й світи, Архангел мав на оці нашу Землю. А як влетів у приземні висоти, Досяжні зрідка для орлів, – став схожий На Фенікса – гігантську білу птицю, Що до єгипетських летить святинь, Аби згоріть і з попелу воскреснуть. Він опустивсь на східні схили Раю И прийняв там звичний вигляд Серафима, Бо мав три пари крил, що огортали Його величну постать: дужі груди, Могутній стан і – третя пара – ноги. Були ті крила: горішні – злотисті, Середні – сині й райдужні, як небо, А долішні – блакитно-фіалкові, Пір’їсто-пишні, наче у Гермеса. Ошатний, став на скелі. Ореол Та пахощі небесні кругом його, Мов майво, струменіли. Божа варта Вітала радо Світлого Гінця З дорученням високим, і пішов він,