18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 63)

18
Безтрепетний, хоч сповнений пошани, Він Вищому Єству поклон одважив Впокорено. Тоді промовив так: «Небесна Сило! Бо лише з Небес Від Божого найвищого Престолу Такі ласкаві гості прибувають Відвідувати благодатний Рай, Нам подарований Творцем, і нас Поки що двох в Раю. Яви нам ласку І в нашім Затишку перепочинь Та пригощайсь добірними плодами Тутешніми, поки не спала спека». На те співчутливо зітхнув Архангел: «Такий уже сей Світ новий і ви, Сотворені у ньому, – що не раз До вас навідуємося! Веди У Затишок. Допоки звечоріє, Побуду з вами. Увійшли удвох До Єви. Там зілля пахучі й квіти, Мов у святковім затишку Помони, Вкривали все. Лиш Єва не прикрита Нічим, бриніла юною красою, Мов Німфа лісова чи як богині Церера чи з Мінервою Юнона. Для гідности не треба прикриття, Тож сором їй лиця не зарум’янив. «Возрадуйся!» – сказав Високий Гість На привітання. (По тисячоліттях «Пречиста Діво, радуйся!» – так само Вітатиме Небесний Гість Марію, Що після Єви матір’ю нам стане. — «Прамати Людства, радуйся! Від тебе Підуть неізчислимі покоління, Які наповнять та оздоблять Землю.) Як ти наповнила і заквітчала Сей закуток!» На подушки із моху Архангел і навпроти Перші Люди Поважно сіли. Перед кожним з них Дари розкішні осени й весни (Бо у Раю весь час весна і осінь Немов танцюють, взявшися за руки) Пахуче умлівали. Без тривоги, Що страви прохолонуть, неквапливо Наш Праотець почав такі слова: «Вельмишановний, прибульцю Світлий! Запрошуєм ласкаво – пригощайся Всім, чим для нас благословляє Землю Господь. Хоч вам, духовним, наші страви Прісними видадуться, Сотворитель Турбується належно про усіх». На теє Гість: «Чому ж? У вашій їжі Теж є духовна частка. Ми, небесні, Подібно, як і ви, земні, – їмо. Ми, як і ви, занурені ізнизу У грубу речовинність: зір, слух, смак, Нюх, дотик теж єднають нас зі світом Предметним. Тож смакуємо смачне, Жуємо та ковтаємо. І з їжі Витворюєм субстанцію духовну. Такий закон загальний поглинання: Усе довершеніше поглинає Грубіші, примітивніші начала. Як-от: земля – ся їжа для води; Земля й вода – пожива для повітря; Повітрям поживляються світила.