У визначений час, суворим строєм,
При зброї, почали нічний обхід.
Тоді-то Гавриїл, начальник варти,
Так наказав заступнику своєму:
«Ти, Узриїле, поділи загони
Надвоє. Сим – на Південь, тим – на Північ,
А стрінуться на Заході». Мов спалах,
Розпалася надвоє охорона,
Але не вся: двом воїнам найдужчим
І найкмітливішим – Ітуриїлу
Й Зефону – Старшина звелів: «Огляньте
Ретельно сад І квітники. Пильнуйте,
Де ходять ті створіння милі – люди,
Що зараз у своїй Криївці сплять.
Увечері, коли сідало Сонце,
Той Хто Далеко Бачить прилітав
Сказати, що Пекельний Дух (се дивно!)
Явився тут із наміром лихим.
Знайдіть його, впіймайте й приведіть».
Загони ангельські місяцесяйні
Знялися й полетіли, а Зефон
З товаришем до Схованки людей
Дійшли у пошуках і там знайшли
Диявола. У Єви біля вуха
Він обернувсь ропухою й шептав,
Навіюючи в сон химерні мрії,
Щоб ті вкорінювалися у тіло,
Пронизуючи органи життєві
Отрутою фантазій. Наче мряка,
Що сіється над чистою рікою,
Фантазії проймають кров і сіють
Думки недобрі, ненаситні мрії,
Дурну гординю і жадання марні —
Зухвальства виплоди. Ітуриїл,
Простяглій списа, прищемив Ропуху.
Гартоване на Небесах оружжя
Враз викрило облуду. Сатана,
Заскочений зненацька, стрепенувсь.
Як пороху запаси в арсеналі,
Що ждуть війни, коли в їх чорну масу
Впаде іскра, спалахують ураз, —
Так вибухнув до розмірів гігантських
Диявол. Одсахнулись сторопіло
Два Ангели, зустрівши віч-на-віч
Пекельного Царя. Проте безстрашно
Озвались перші до Архиврага:
«Тебе як звати, бунтівничий духу?
Чого ти втік із Пекла? Чом чаївся
Бридото-скритий в узголов’ї сплячих?»
«А ви, бідненькі, не впізнаєте?! —
З погордою у відповідь їм кинув
Диявол. – Ви, дрібнота стадна, й глянуть
Не наважились туди, де я у славі
Осяйній витав – не рівня вам, незнаним.
Чи, може, озираючись лякливо,
Прикинулись незнайками?» Зефон
На ту погорду відповів з презирством:
«Ти, духу бунтівничий, забуваєш,
Що ясна велич і небесна слава
Тобі світили, доки в Небесах
Ти знаний був як чистий світоносець.
А тут стоїш брудний, потворний, темний,
Як темний і обридливий твій гріх.
Ходи-но! Поведемо до того,
Хто нас послав оберігать се місце
