З печери в озеро, де тихо плесо
Відсвічувало радісну блакить.
Я підвелась і з наміром непевним
Пішла до берега. Там прилягла
І задивилася на одсвіт неба.
Нахилена, побачила – о диво! —
До мене із води схилялась постать
Задивлена й чудна. Я відсахнулась.
Та захотілось глянути на неї
Ще раз. Вона й собі на мене любо
Дивилася, втопивши тужний погляд
В моїх очах. Лежала б там я досі,
Коли б не пролунав до мене Голос
Згори: «Ти задивилася на себе,
Істото ніжна. Бачиш одсвіт свій.
Відвернешся – він щезне. Йди за мною.
Я підведу тебе до справжнього – того,
За ким твої обійми й лоно тужать,
Щоб віддзеркалюватись вам взаємно.
Ти приведеш у світ нових людей —
Праматір’ю усього Людства станеш
Неізчислимого». Я покорилась,
Пішла, бо Хтось незримий попереду
Мене за руку вів. Тебе я там
Побачила, красивого, міцного.
Але мені здалась твоя краса
Вже не така приваблива і ніжна,
Як у тієї постаті з води.
Я відвернулася. Ти вслід побіг,
Гукаючи: «Від кого утікаєш?
Від плоті власної та від кісток,
Що взяті з мого тіла збоку серця,
Щоб у моєму серці ти жила?!
Тебе жадаю я, душе моя,
Моя ти половино!» І за руку
Мене ти ухопив. Я піддалася
Тобі й у самозабутті пізнала,
Що мужність чоловікова і мудрість
Прекрасніші, аніж сама краса».
Так мовила прамати наша Єва,
Задивлена залюблено в Адама,
Ще й персами опуклими, тугими,
Що вибилися з-під розкішних кіс,
Пестливо притулилася до мужа.
Він усміхавсь, до зваб її прихильний,
Немов Юпітер-Сонце до Юнони
У веселкових хмарах весняних,
Що розсівають квіти по Землі.
І губи їхні злилися в солодкім
Поцілунку. Сатана аж одвернувсь
Із заздрощів. І завидющим оком
Косуючи палюче, застогнав:
«Ненависне видовище! О муко!
Вони – раюють! Обнялись! А я
Рокований на Пекло безпросвітне,
Безрадісне, безлюбе, – я з жаги
Горю! Од невтоленних поривань,
Од туги тяжкої втекти не можу.
Запам’ятаю, що од них почув.
Не все тут їхнє. Дерево Знання
Росте страшне, заказане для них.
Знання – заказане. Чому? Се дивно.
Невже Творець їм пожалів знання?
Хіба знання – то гріх? Смерть – у знанні?
Невже темнота неуцтва – се плата
