18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 46)

18
Мов усесвітній Пан вів у танок Своїх супутниць Ор і юних Грацій. Міфи донесли не все із міфів Із давнини! Ні ті, де Прозерпіна Зривала серед райських лук квітки, Поки її саму зірвав, мов квітку, Й завів у царство тьми похмурий Діт, А матінка її Церера скрізь Заплакана шукала любу доню; Ні ті, де шумував чарівний гай На берегах Оронту коло Дафни; Ні життєдайне джерело Кастильське; Ні райський острів на ріці Тритон, В Тунісі, де божок тамтешній Хам (У Лівії відомий як Амон Чи Зевс) жалів молочну Амальтею І немовлятко Бахуса ховав Від мачухи – родительки безсмертних Богів Реї; ні гора Амара В спекотній Абіссинії, звідкіль Бере початок Ніл, де, як в Раю, Вирощують у розкоші синів Владики Ефіопські; – всім куточкам, Що вславилися на Землі як райські, Не дорівнятися до Першораю, Що Бог в Ассирії створив! Похмуро Занурювався Сатана у вир Життя новосотвореного. Враз Побачив дві прямі стрункі істоти! Божественно прекрасні, гордовиті, У наготі довершено-величні, Вони, немов владики всього Раю, Поважно виступали, несучи В собі немеркно-світлий образ Бога: Сувору чисту Святість – Мудрість – Правду. Хоча суворі, сповнені Свободи, Що дітям дав Творець: в Свободі – Сила. Проте здавалися сі дві істоти Не рівними, не рівна бо їх стать. У нього – розум гострий та одвага, У неї – ніжна м’якість та принада; Він – лиш для Бога створений; вона — Для Бога в мужеві; у нього – сила; У погляді його твердому – влада Несхитлива. Його цупке волосся Одкинуте хвилясто до плечей Широких; а її злотисті коси, Розпущені принадно, війно-пишні, Мов покривало, огортали стан, Закучерявлені, неначе хміль, Що пагінням закрученим шукає Стійкої, дужої опори. Муж — Опора їй. Вона йому належить, Принадно-горда й ніжно-непоспішна. Обоє у невинній чистоті Не прикривали потайних частин Своїх тілес, бо їм були не знані Гріхами зроджені безчестя й стид. (А скільки ж натерпілись потім люди, У показній цнотливості фальшивій Тавруючи природний дар ганьбою І крадучи самі у себе щастя Нескаламученої наготи!) А ці ходили голі й не стидались Ні Бога, ані Ангелів, бо Зла