18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 38)

18
Їх розметав на десять тисяч гін. Шматовані сутани, ряси, митри Й ризи, і тих, що їх носили За індульгенціями, чотки, мощі, — Все на поталу вітру! Ураган Їх на задвірки Всесвіту змете, На смітник величезний, згодом званий Рай Дурнів, що чекає багатьох. Набрів на нього й Сатана самотньо. Там зяла пустка. Ще не наплодились Жильці для Раю Дурнів… Ген далеко Замріло ніби світло. Поспішив Туди Диявол. І ще довго-довго Він мандрував, допоки поступово Зринаючи, постала перед ним Споруда дивовижно-височенна, Котра сягала аж до піднебесся. Її увінчувала пишна брама, Мов до палацу царського. Вона Ряхтіла діамантами і злотом В оздобленні чудовім. На Землі Подібного ніколи хист майстрів, Ані митців уява не творили. Така ото драбина, що Яків Побачив уві сні під час утечі, Коли у чистім полі ночував, Як брат наздоганяв його до меж Землі Падан-Арам. По тій драбині Ходили ангели угору-вниз… «Се єсть небесні сходи», – мовив він, Повиті тайною. Вони ховались, Мабуть, на Небесах. А під східцями Ряхтіло море з перлів і яшми, Що згодом буде праведників пестить: Настане час – прийматиме їх з рук Дбайливих ангелів чи з колісниць, Що їх примчать вогненногриві коні. Враз на очах у Сатани драбина Небесна опустилася – хай він Болючіше відчує вічну втрату. Під сходами внизу відкрився вхід До Всесвіту – в зеніті, проти Раю Земного, вхід просторіший, ніж той, Котрий прийме Господніх посланців У Землю Обітовану, премилу Всевишньому. Її відтіль усю Бог озиратиме: од східних меж І витоків Йордану до Святої Землі, й Аравії і меж Єгипту. У вхід, що відгороджений від Ночі, Мов дамбою від океанських хвиль, Заглянув Сатана, неквапно ставши На долішню приступку в тій драбині, Що до Небес здіймалась прямовисно, — Заглянув зачудовано. Внизу Виднівся Всесвіт. Мов першопроходець, Що манівцями темними блукавши Глухої ночі, на світанку вийшов На край гірського кряжу, й перед ним Простерлася країна благодатна, Ніким не звідана, чи пишне місто Багатолюдне, з вежами, шпилями Іскристими у позолоті Сонця На Сході. Здивувався Сатана (Хоч сам недавно був на Небесах),