18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 32)

18
Все вільно обирати – їм, як всім Небесним Ангелам чи вільним Духам. Хто хтів – устояв, хто бажав – упав. Адже без волі й вибору нема Любови, шани, відданости й Віри. Хіба заслуга є в того, хто любить Із необхідности? Мені не треба Любови, а чи послуху без волі І Розуму (бо розум – це теж вибір). Де воля й Розум без свободи, там Панує неминучість, а не Я, Що дав Свою подобу – їм. Невже За це хтось докорятиме Творцеві Чи виправдає цим падіння власне, В яке, мовляв, штовхає сам Господь, Бо сотворив такими й передбачив? Передбачаючи, не заважаю Свободі вибору, котра веде — Дарма, у передбачене чи ні – Падіння. Це – поштовх Мій, не Доля, А їхня добровільна непокора І власний вибір. Вільних і розумних Я їх створив – завжди такими й будуть І доведуть самі себе до рабства. А ні – змінить прийшлося б їх природу, Порушивши одвічно Непохитний Закон Свободи духів і людей. Вже духи прокляті самі себе Розтлили й спокусили, а Людей Вони зведуть підступством і брехнею; Тож рід людський розтлінний упаде Не сам, а з їхньої намови, – й знайде Прощення й ласку. Тільки духи злі Не прощені на віки вічні будуть. Прощення й Справедлива Ласка в славі Моїй обіймуть Землю й Небеса. Та над усім спочатку і в кінці Є ласка». Так сказав Уседержитель. Щедротна благодать його речей, Мов миро запахуще, пролилась На Ангелів, виповнюючи їх Блаженством несказанним. Возсіяли На життєдайному обличчі Сина, Єдиносутнього з Отцем, любов І ласка безгранична. До Отця Небесного тоді озвався Син: «Мій Отче! Скільки щедрого добра В словах Твоїх останніх величавих Про милість Усевишню для людей, Котра відлунюватиме піснями Тобі во славу в Небесах високо І долі на Землі! Не пропадуть Навік Твої улюблені створіння Найменші між дітьми Твоїми – Люди, Обдурені (хоча й з своєї волі) Й замануті у пастку. Всеблагий І справедливий Судія всіх звершень, Чи ж на поталу нашому Врагу Назавше віддаси Людей, щоб він Своєю перемогою і мстою Собі ж на більшу кару нахвалявся І повертався у гордині в Пекло, Ведучи за собою рід людський, Розтлінний? Ти не схочеш на догоду Врагу понівечить і знищить тих,