Та загартовують терплячу впертість.
Багато духів подались у мандри.
Допитливі зібралися в загони
І рухалися вздовж пекельних рік,
Шукаючи одважно кращих місць
Поселення. Там ріки всі несуть
Мертвотні води в Озеро вогненне:
З рікою Стікс – пливе ненависть люта;
Глибокий чорний сум – із Ахероном;
З Коситуса – лунають крики й лемент;
І хвилями вогненними шаліє
Бурхливий Флегетон. В болотних далях
Текла застійна Лета – Забуття.
Хто з неї надіп’є, вже не згадає:
Ким був він, де, коли й чого зазнав.
За Летою маячить Суходіл,
Пустельний у мерзлоті вічній. Хвища
І град нетанучий його січуть
Та намерзають у гігантські кручі,
Немов руїни давні по краях
Долин, занесених по вінця снігом, —
Як те драговище при гирлі Нілу,
Де затонуло військо. Там вітри
Печуть морозяним вогнем; туди,
Бува, кігтисті Фурії женуть
Пекельних в’язнів, щоб їх катували
Напереміну холод і вогонь:
З ревучого вогню – в закостенілість,
Що виморожує теплінь духовну
І зимно пропікає наскрізь; потім
Знов палить їх вогонь по той бік Лети;
А в межичассі – муки переправ,
Коли так близько води забуття,
А забуття спасенного й краплини
Ковтнути не дозволено, бо пильно
Пекельні переброди стереже,
Навіюючи смертний жах, Медуза.
Та й води Забуття втікають геть
Від уст обпечених, мов од Тантала,
Що стоячи по горло у воді,
Вмирав од спраги. Мандрівці пекельні
Здригались од блідого жаху. Вперше
В очах у них розширених відбилась
Безвихідь горя. Пробирались далі,
Минали темряві пустелі й гори.
То вогнедишні, то закуті в лід;
Печери, скелі, болота, яруги,
Де над усім витає смерти тінь,
Прокляття й смерти світ. Там зло для зла
Злу на добро сотворене. Там гине
Усе живе. Там звихнута природа
Вирощує покруччя і страховиськ,
Найнедоладніших потвор – бридкіших,
Аніж Горгони, Гідри та Химери
З казок похмурих чи жахних кошмарів…
Тим часом ворог Бога і Людини,
Великою ідеєю натхнений,
Мчить Сатана у бистрокрилім леті
Й шукає брам, що випустять із пекла.
Звертає то праворуч, то ліворуч,
А то, пірнувши вниз, крилом торкає
Дна в прірві Пекла; знов шугає вгору
Під вогняне склепіння, далі й далі…
Так, наче серед океану Флот
Під повними вітрилами пливе
