Хвалити мудрого Указодавця,
Масним єлеєм мажучи вуста,
Потріскані з ненависти й огиди;
Кадити знов нещирі фіміами
По-рабськи? Вічна нудність ритуалу —
Ото вся служба! Так за що ж війна?!
Одне, жадане, силою не взяти,
А друге, збриджене, й зусиль не варте.
Виборюймо своє добро самі.
Закинуті в позасвітню пустелю,
Залишені на себе, не підзвітні
Нікому, – полюбімо тяжку свободу,
А не легке цяцьковане ярмо.
В свободі виросте й засяє велич,
Коли з малого створимо велике,
Зі шкоди – користь, із біди – достаток.
В натужній праці серед зла і мук
Добудем радощі. То й не страшна
Нам прірва темряви! Хіба Всевишній
Не кутається часом в чорні хмари,
Не огортає в темряву свій Трон?
Хіба не рикає відтіль громами?
Не робить Небо Пеклові подібним?
Він – темряву, а ми – творімо світло
Із волі власної. Глибоко в надрах
Нам не забракне схованих скарбів,
І вистачить у нас уміння й хисту,
Щоб ми, приречені на вічні муки,
У величі зрівнялись з Небесами.
Із плином часу полум’я пекельне
Зіллється із єством духовним нашим,
Тож станем нечутливо вогненосні,
І нам не допікатиме вогонь.
А поки що спокійно і розважно
В оцім Пристанищі наводьмо лад —
Такий, де станемо господарями,
Не забуваючи, хто ми і ким були,
Й остерігаючись в думках чи діях
Війни з Предвічним. Ось що раджу я».
Він ледь скінчив – і вся Велика Рада
Загомоніла. Покотився гул,
Немов од вітру, що бурунить море
Й відлуння довге котить поміж скель,
Вколихуючи у спасенних бухтах
Суденця, що сховалися від бурі.
Так рівними приливами лунали,
То мовкли, то зривалися ізнов
Овації, коли скінчив Мамон.
Із радістю сприйняв його поради
Весь Пандемоніум. Страшніше Пекла
Здавалась їм нова війна. Громи
Й нещадно-яра зброя Михаїла
Навіювали небувалий жах.
Щоб Царству Божому наперекір,
У Пеклі – розумом, трудом, терпінням —
Створить Імперію і лад Новий, —
То був принадний клич. Встав Вельзевул.
Підвівся він праворуч Сатани,
Мов той Атлант, що на плечах тримає
Тяжезність наймогутніших імперій.
Спокійний розум, звага і турбота
Про все державні справи повили
Його колись ясне, тепер схмарніле
Чоло архангельське. Велика Рада
Угомонилася. Запала тиша.
