На ньому розвивалась опанча
Багряна (в солунян та у тирійців,
Які прославилися барвниками,
Подібне йшло на пишні багряниці
Царям чи тріумфаторам – на тоги.
Ткачів там кольористики навчала
Ірида, фарбувальників богиня).
На шоломі іскристому Архангел
Відкинув забороло і явив
Змужніло юний лик. При поясі
Його зірчастому ярився грізно
Меч адамантовий, що Сатану
Розсік був навпіл; у правиці – спис.
Адам вклонився низько. Михаїл,
Небесний ієрарх, не привітавшись,
Промовив так: «Тобі я сповіщаю
Небесну волю. Знай: молитви ваші
Почуто. Розпад-Смерть не забере
Вас у сей час. Хоча Господь
Попереджав про Смерть – дарує ласку
Й дає пожити вам немало днів,
Щоб ви один переступ перекрили
Багатством добрих діл. Тоді Творець,
Умиротворений, жорстоку владу,
Яку над вами має Розпад-Смерть,
Усуне. Тільки вам не жить в Раю.
Я тут з’явився вивести вас звідси
На землю необроблену, з якої
Ви взяті». Так проголосив Архангел.
Адам поник, од горя занімілий,
А Єва, чувши це в близькій криївці,
Зайшлася у риданнях голосних:
«О горе, горе! Краще Розпад-Смерть!
О Раю рідний! Як мені покинуть
Твої стежки, де Ангели витають,
Де тиха і сумна я сподівалась
Дожити упокорено до днини
Й хвилиночки останньої для нас!
О квіточки мої! Вам не буяти
На холоді! Я з пуп’янків маленьких
Плекала вас, давала ім’я кожній.
Хто вам голівки к Сонцю поприхилить?
Рядочками маленьких і великих
Хто вас напоїть свіжою водою,
Що жебонить у райських ручаях?
О наша рясно квітчана постеле!
Тебе, подружній затишку, повитий
І щедро встелений духмяним зіллям,
Тебе, що так дбайливо берегла я,
Велять покинути! Внизу за Раєм
Як нам до випарів нечистих звикнуть?
Як споживати грубу тверду їжу?!
Плачі жіночі обірвав Архангел:
«Не побивайся, Єво, а терпляче
Карайсь по-правді та наказуй серцю,
Хай не вростає в те, що не твоє.
Ти не самотня, ти у парі з Мужем.
Де б не знайшли притулок, він вам був
Як рідний». Приголомшений Адам
Озвавсь нарешті: «Князю над князями
Небес! Якби Всевишнє повеління
Явив не твій ласкавий голос – нам,
Пригніченим огромом сил небесних,
Розгубленим, у відчаї, несила
Було б його здійснити. А тепер
