Що потім багатьох поспокушає.
А ми ж були щасливі! Поки примхи
Й забаганки твої та суєтливість
Зневажили мою пересторогу.
Ти, самовпевнено заграючи,
Перед дияволом похизувалась,
Немов цариця, і попала в пастку.
Я ж оступився, наче раб покірний,
Тебе від себе відпустивши, вірив,
Що ти розумна і неспокушенна,
Стійка й розважна – ох! Як помиливсь!
Бо ті твої чесноти показні
Ховають темну суть мого ребра,
Що й від природи скривлене й ламке.
О, чом його не викинуто геть? —
Я жив би і без нього. Наш творець,
Премудро населивши Небеса
Мужськими духами, дав лиш Землі
Таку принадну помилку Природи.
О, чом Він зразу не наповнив Світ цей,
Як Небеса, началом чоловічим
І нам розмножуватись не велів
Якось природно, тільки без жінок,
То не зазнали би, як нині, лиха
І тисяч нових лих в майбутнім! Жінка
Ще попомучить чоловічий рід.
Без неї ми ущербні та безплідні,
А з нею – як знайти достойну пару?
Ця – випадкова, в іншій – помилився,
Та, люба й жадана, тебе не хоче —
Повіялася з іншими. Ця любить,
Але скоритись змушена батькам.
Там двоє покохалися на горе:
Вона – заміжня, чоловік лютує,
Родині – срам, а діточкам – сирітство…»
Розгублений, у роздумах гірких,
Адам від Єви відвернувсь. Вона,
Відштовхнута уперше, розридалась.
Припала чоловікові до ніг,
Покрила їх розпущеним волоссям,
Обнявши у покірнім каятті.
Проквилила налякано: «Не кидай
Мене, Адаме! Небеса хай свідчать
Мою любов до тебе. Завинила
Я ненавмисне. То мене звели
На превелике наше горе. Змилуйсь,
Єдина моя сило і розрадо!
Покинута – до кого прихилюсь?
Як доживатиму короткий час,
Обом нам визначений? Помирімось,
Адаме, в нашій спільній ворожнечі
До Змія проклятого. Не карай
Жону пропащу справедливим гнівом.
Мені й без того важче, ніж тобі,
Бо ми грішили вдвох: ти – перед Богом,
Я – подвійно: ще й перед тобою.
Як станем на Великому суді,
Я плач здійму до самого Престолу,
Нехай тебе минає Божа кара
Й мене одну кара Господній гнів».
…Лежала Єва покаянно-тиха,
Слізьми рясними поливала землю
Й розворушила у душі Адама
Любов до себе – тої, що була
Всі дні йому розрадою. Покірна,
