Крізь небезпечний Хаос, нам пора
Возвести Міст – новобудову славну
Для зібраних у нас пекельних сил
В нові світи, де влада Сатани.
При ньому будемо усепроникні
І спільнодійні, з’єднані Судьбою
Й одвічною спорідненістю, котра
Глибинно пов’язала Бунт, Гріх, Смерть».
І відповів їй Розпад-Смерть: «Рушай
Туди, де кличуть поривання й Доля,
А я несхитно вслід піду, бо запах
І смак учт ситних після полювань
На все, підлегле Смерті, я здаля,
Як ти, вчуваю та допоможу
Тобі, Матусю». Мовив Розпад-Смерть
Й дихнувши смрадно, пащею заплямкав,
Смакуючи зарання лакомини
Бенкетів трупних у нових світах.
Мов зграя птаства хижого, здаля
Передчуваючи злий запах крови,
Прямує до військових таборів
В ніч перед битвою, – так Розпад-Смерть
Здаля принюхувався до Землі,
Немов до табору, де сплять бійці,
Ще повні сили – завтрашні мерці.
Враз Гріх і Смерть занурились у Хаос
І ринули угору-вниз нарізно
Від горловини Пекла в круговерть
Бездонну. Там в зусиллях титанічних
(Бо Гріх і Смерть – страшна космічна сила)
По-своєму поборювали Хаос.
І ще так над Арктичним океаном
Вітри пронизливі штовхають кригу
І, здвигши гори льодяних торосів,
Перегороджують ріку Печору —
Перепиняють мореплавцям шлях
На Схід до людного Китаю, – Смерть,
Нагрібши греблю з хаотичних первнів,
Дихнула й заморозила її,
Немов Нептун, що, вдаривши тризубцем,
Прицвяхував до дна морського Делос,
Раніш плавучий (кажуть давні міфи).
Під усесковуючим зимним зором
Смертельним затужавіла смола,
Впереміш із гранітом закріпилась
В основі непорушного моста
І, тверднули все вище й вище, в арку
Гігантську вигнулася, що сягла
Від брам пекельних крізь бурунний Хаос
До тверді незахищеного Світу,
Відкритого для Смерти… Поверх Арки
Незрушної вмостився широченний
Настил шляху, вигладженого рівно,
Що Гріх і Смерть встелили. Порівняймо,
Коли мале з великим порівнянне
Й людське з пекельним: так цар давніх персів
Ксеркс рушав уярмлювати греків,
Лишивши свій палац помпезний в Сузі,
Дійшов до Гелеспонтської протоки,
Де наказав стелить понтонний міст,
Що з’єднував би Азію й Європу,
А море збурене не дозволяло;
То цар велів шмагати батогами
Пінисті гриви хвиль. А сатанинське
Поріддя самотужки возвело
