Господній здійсниться: Пречиста Діва,
Що другою Праматір’ю нам стане,
Народить людям Богочоловіка —
Христа, що бачив Сатану – владику вітру
В падінні громоблисному з Небес
Предвічно. Потім Влюднений, воскресити,
У поєдинку грізному здолає
Владику Пекла та його князів
І – людський Бранець – забере у бран
Навколоземне царство Сатани
Гріховне. А Гріховності Отця
Поволоче, закутого в кайдани,
І кине нам до ніг.) Уседержитель
Ознайомив присуд Єві: «Відтепер
Побільшають твої страждання в тяжах
І болещах народження дітей.
Ти підкорятимешся волі Мужа,
Прилипнувши усім єством до нього».
Затим Адаму присуд: «Через тебе,
Що підкорився умовлянням Жінки
Й покуштував заказаних плодів,
Земля назавше проклятою стане
І, рясно зрощувана людським потом,
Родитиме бур’ян і колючки.
Ти, з неї взятий, вернешся у неї,
Із праху – в прах і тлінь». Так осудив
Прапредків людства явлений з Небес
Суддя і Рятівник. А наглу смерть
Відклав із милосердя до тремтячих
Уже не владців, а рабів Природи,
Беззахисних… Як по тисячоліттях,
Коли Апостолам помивши ноги,
Бог першолюдям слугував: зі шкір
Забитих, а чи то злинялих звірів,
Покрив людську не тільки наготу
Тілесну, а й бридотнішу духовну
Від гніву Вседержителя та зразу
Вернувсь у Славі на престол Господній
І там Всевідущому про земне —
Про суд і ласку для людей повів.
Як непокора людська й Божий присуд
Вершились на Землі, у брами Пекла,
Розчинені широко, гоготав
Та бухкав у хлань Хаосу вогонь
І чорний дим, відколи Сатані
Його дочка Гріховність одімкнула
[з Пекла вихід. Поруч з нею Розпад –
Смерть, син її, від матері почув
Таке: «Ми тут засиділися, Сину,
А наш Отець, великий Сатана,
В Новому світі княжить та надбав
Для нас достойну спадщину і жде нас,
Інакше повернувся би у Пекло,
Небесними погоничами гнаний,
Бо тільки тут насичується лють
І кара, нам одміряна. Мене ж
Давно окрилює передчуття
Просторів радісних позапекельних.
Якась непогамовна рідна сила
Просочується тайно через Хаос,
Заласно зваблює мене. Ти, Сину, —
Тінь і супутник Матері, підеш
Услід, бо де Гріховність, там і Розпад –
Смерть нерозлучні. Поки наш Отець
Вишукуватиме шляхи сюди
