Ще не натішившись. Спочатку злих
Нас кида в Пекло, потім – їх, а далі
Все інше… Ні! Всевишній не допустить
Такого збиткування. Я ж, Кохана,
З тобою розділити Долю хочу.
Як Смерть тобі судилася, то в Смерті
Моє життя. Непереборна сила
Природи нас пов’язує, бо нас —
Одне життя на двох – не розділити.
Як втрачу я тебе, загину сам».
А Єва рвійно: «О, яка велика
Любови випроба! Чим зможу я,
Слабка, віддячити тобі? Хвалилась,
Що з тебе я сотворена. Тепер
Як радісно мені про єдність чути,
Коли, зламавши Божу заборону,
Я смакувала ці плоди й пізнала
Їх добротворність. От де наше Щастя:
Усеперемагаюча любов
Долає перед Смертю страх. Такого
Донині ще ніхто з нас не зазнав.
Якби я думала тоді про Смерть,
То ждала б найстрашнішого сама
Й, тебе не втаємничуючи, вмерла б
Щоб дати тобі спокій. І ось чую,
Що ти мене кохаєш над усе.
А тут не Смерть – Життя сяйнуло й очі
Розкрилися для радощів нових,
Не знаних досі, для нових надій,
Захоплюючих пошуків утіхи
І ще не пережитих причащань
Божественного. Що таким солодким
Здавалось дотепер, уже прісне,
Нудне і нецікаве. Ти, Адаме,
Зазнай того, що я! А смертний страх —
Пустім на всі вітри!» І сміючись,
Вона Адама ніжно обняла
Й на радощах розплакалась. Не ждала
Такого сплеску пристрасти від мужа,
Що ради жінки любої зневажив
Пересторогу й гнів самого Бога
Й навислу Смерть. Розпроменіла Єва,
Охоча всім ділитись, простягла
(Така земна любов того і варта!)
Адамові галузку, обважнілу
Смертельними плодами. І Адам,
Хоча не був одурений, як Єва,
А поневолений жіночим чаром,
В бездумнім захваті – вкусив. Здригнулась
До глибини глибин уся Земля,
Мов Породілля. Зойкнуло Довкілля,
Насупилося Небо, гуркнув грім,
Риданнями зайшовся дощ. Природа
Із Людськістю пізнала Гріх. Тим часом
Адам самозабутньо їв, і Єва, —
Гріховна й ласа, з ним трапезувала.
Плоди ті, наче молоде вино,
П’янили та окрилювали душу,
Навіювали позахмарні мрії
Й погорду до Землі. А над усе
Розбурхували ненаситну пристрасть.
Немов пожар, їх охопила хіть.
Уже Адам жарким жадливим оком
Пестує Єву, а вона – його,
Серця калатають, палають лиця:
