(Рум’янець вдарив їй в лице), сказала:
«Нащадку Неба і Землі Владарю!
Ти про Врага не раз попереджав.
А вчора, повертаючись від квітів
Поснулих, я почула за кущем,
Як Ангел знов тебе остерігав.
Я не злякалася, що перед Богом
Чи перед Мужем схибити змогла б.
Всіх нас ні біль, ні смерть не потривожить;
Насильства чи огид не боїмось.
Чом ти, Врагу на радість, завагався
Й засумнівався щодо мене – жінки?»
Їй заспокійливо Адам: «Господня
І людська несмертна доню Єво,
Бо ти така єси – безгрішна, чиста!
Мене не сумнів кличе умовляти
Тебе лишитися зі мною поруч.
Бажаю запобігти самій спробі
Спокус ворожих. Їхнє павутиння,
Прилипливе, могло б торкнути брудом
Тебе, хоч добре знаю: ти одкинеш
Презирливо той бруд сама. Та Враг —
Хоч там який зухвалий – не посміє
Наблизитись до нас. Адже він хитрий —
Велику силу Ангелів позводив!
Під захистом моїм він не тебе —
Мене раніш долатиме. З тобою ж
В собі я почуваю нові сили:
Стаю видющіший, мудріший, дужчий;
Готовий до нещадної борні,
Щоб нам не уступить Врагу нічого,
Удвох…» Се так дбайливий Муж і Владар
Озвавсь в Адамові. Одначе Єва,
У відданості й вірі незворушна,
Своє провадила ласкаво: «Щастя —
То геть не вимушена нерозлучність
Слабких, хоч вільно люблячих. О, ні!
Ворожа ницість не займе безгрішних,
Коли, відскочивши, впаде назад
На голову підступну. Та й не личить
Боятись нам. А буде більше чести,
Коли окремо посрамим Врага
І більшу ласку в Небесах добудем.
Адже достойніша любов і віра
Без пут – а вільно виявлена, щедра
І радісна. Хіба годиться нам
Блаженство упосліджувати райське
Тривогою, ніби премудрий Бог
Міг нас недосконалими створити.
Тоді хистке й непевне се блаженство
І раювання у такім Раю».
На те Адам: «Жоно! Усе в Творця
З’явилося довершено прекрасне,
І над усім людина. Навкруги
Блаженства нашого не затуманить
Ніщо. То лиш у нас усередині
Таїться небезпека. Та на неї
Ми розум маємо і вільну волю.
Вони непереборні для Врага.
Коли обачно й пильно упізнаєм
Назверх привабливу ману неправди
И свободі нашій не дамо того,
Що Бог виразно нам заборонив.
Та й розум можуть звабить всі оті
Цяцьковані, що їх підступний Ворог,
