18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 102)

18
Торкнулась мого тіла і відкрила В нім лівий бік, і вирвала ребро, В якому пульсувала тепла кров, І вигоїла вмить широку рану, А те ребро в міцних руках творящих Згиналось, формувалось і росло, Поки не виросла нова істота, На мене схожа, протилежна статтю, Й така прекрасна, ніжна та принадна, Що все мені до того наймиліше При ній потьмарилося і поникло, Немов вона ввібрала й довершила Красу Природи у собі самій. Як глянула – в моєму серпі щем Солодкий забринів, не знаний доти, І все наповнилося пожаданням Любовних пестощів. Я аж проснувся Від поривання марного, бо зникло Чудове марево, мов не було, І туга огорнула моє серце. А потім виринула з безнадії Вона – та, що у сні я бачив, – рідна, Близька, відчутна, ведена за руку Невидимим Створителем, покірна Святому голосові, що навчив Її живлющим тайнам та обрядам Подружніх любощів. Ходою, станом, І персами, й небесними очима Несла мені кохання теплий дар. Я у нестримних радощах гукнув: «Звершилось! Господи! Мені ти дав, О Всеблагий Дарителю, усе, І те, що найкоштовніше, – останнє! Се ж кість моя і плоть, моя природа; Наймення їй Жона, од Мужа взята. Він, одцуравшися своїх батьків, Приліпиться до неї. Плоть єдину, Єдине серце і єдину душу Однині становитимуть удвох!» Вона, мої палкі слова зачувши (Хоч вів її до мене сам Творець), Зніяковіла, знітилась, сахнулась, Сором’язливо не піддаючись Моєму пориванню; чиста, горда — Жадана понад все. Скажу коротше: Природа наказала їй в ту мить Од мене одвернутись і – тікать. Я – вслід. Вона не ухилялась довше, Ніж личило цнотливості, і м’яко Моїм обіймам віддалась. Між квіти Її поніс я, зашарілу, ніжну, Немов зірниця літня. Небеса В щасливому сполученні сузір’їв Благословили шлюб наш, і Земля Опуклими узгір’ями зітхала Вітально; вітер пахощі приніс; Аж захлиналась мерехтлива ніч Весільними піснями солов’я. Отак і живемо з тих пір. Найвище Земне блаженство ділимо удвох. Признаюся тобі: усе прекрасне, Що можу бачити, торкати, чути Чи смакувати – сі плоди і квіти, Сі пахощі, і зелень густолиста, І гамір птаства, й радісне здоров’я,