Джоан Роулинг – Стрімка могила (страница 9)
Перед тим, як його застрелили, я десь місяць не мав від нього звісток. Хвороба Саллі виявилася смертельною, а я списав Ке-віна з рахунків через його хаотичну і незручну поведінку: справа була не лише в моєму бажанні витягнути Вілла з УГЦ, — він і собі шкодив. Влаштував огидну сцену на читанні нової книжки Джайлза Гармона, лаявся, кричав. Я весь час намагався донести до нього, що від такої тактики сама тільки шкода, але він був дуже розгніваний, дуже ображений.
— А ви особисто вірите, що його вбили через наркотики?
Ед скоса глянув на батька, а той повагався і відповів:
— Коли я дізнався про його убивство, я був дуже на нервах, і… правду кажучи, я справді одразу подумав про УГЦ.
— Але тепер ви іншої думки?
— Так, іншої. Церкві не потрібна зброя, вона має дорогих адвокатів. Вони чудово затикають рота критикам: журналісти пишуть співчутливі статті, зірки роблять піар… Кевін для них задрібна рибинка, навіть якби він і встиг дописати свою книжку. Вони вже змусили його видалити всі серйозні звинувачення проти них із блогу, а ще самі звинуватили його в аб’юзі.
— В аб’юзі? Якого роду?
— У сексуальному аб’юзі, — відповів сер Колін. — Церква заявила, що він знущався зі своїх сестер. Кевін отримав від Ради принципалів листа про те, що обидві дівчини висунули проти нього вельми детальні звинувачення. Я не гірше за інших знаю, який це бич — сексуальний аб’юз. Одна з благодійних організацій, з якими я співпрацюю, допомагає його жертвам, тож я в курсі статистики і не плекаю ілюзій: чимало приємних на перший погляд людей за зачиненими дверима коять жахливі речі. Я, звісно, не можу відкинути можливість того, що Кевін і справді знущався з дівчат, але здається логічним, що якби церква справді вважала його винним, то звернулася б у поліцію, а не писала йому листи з погрозами. Мені радше здається, що це була ще одна спроба залякати його. Зважаючи на те, що розповідав мені про внутрішню кухню церкви сам Кевін, дівчат могли просто змусити підписати ті заяви… Я хотів піти на його похорон, — сумно додав сер Колін, — але це виявилося неможливим. Я зібрав відомості: його мати досі вірянка і вирішила поховати його на Чапмен-Фарм. Правду кажучи, мене це дуже засмучує… Кевін так боровся за свою свободу…
Принесли їжу. Страйк, який замовив сібаса (хоча мріяв про стейк), спитав:
— Чи можна якось вплинути на Вілла юридичними методами?
— Повірте, я намагався, — відповів сер Колін, беручи ніж та виделку. — Вілл має трастовий фонд, який залишив йому батько Саллі. На цей момент він зняв із нього половину коштів, які передав УГЦ. Я хотів показати його психіатру, але щойно про це пронюхала церква, як організувала експертизу у власного фахівця, який визнав Вілла цілковито здоровим. Він дорослий і був визнаний повністю дієздатним. Це глухий кут.
Я намагався зацікавити церквою та її справами знайомих політиків, але всі бояться братися до справи через зіркових вірян УГЦ і широко розрекламовану благодійність. Я підозрюю, що один із членів парламенту є вірянином УГЦ. Він агітує за них у парламенті й дуже агресивно реагує на будь-яку критику на їхню адресу. Також я намагався запропонувати знайомим репортерам провести ґрунтовне розслідування, але всі бояться судового переслідування. Ніхто не хоче навіть торкатися УГЦ.
Кевін дуже хотів позиватися до УГЦ на підставі аб’юзу, якому церква піддала його та його рідних. Ми з Саллі були тільки за, але мої юристи вирішили, що шанси на успіх у Кевіна дуже малі. Справа була не тільки в тому, що його вже змусили визнати помилки в блозі; він ще й вірив у дуже дивні речі.
— Наприклад?
— Він був переконаний, що світ духів існує насправді. Власне, уважав, що УГЦ здатна викликати мертвих. Паттерсон намагався знайти інших людей, готових дати свідчення, — нуль.
— Вам не спадало на думку забрати Вілла силою? Просто схопити його на Вардор-стріт?
— Ми з Саллі обговорювали це як крайній захід, — зізнався сер Колін, — але побоялися через історію, яка сталася з рідними одного юнака, які вчинили так ще в 1993 році. Його звали Александр Ґрейвз. Він теж походив із заможної родини. Батько буквально викрав його з вулиці, коли Ґрейвз збирав пожертви. Виявилося, що хлопець у жахливому психологічному стані. За кілька днів він повісився у будинку батьків.
За останні кілька років я багато читав про контроль свідомості, — провадив сер Колін, а його обід тим часом вистигав. — Я тепер значно більше знаю про техніки, які використовує УГЦ, і про їхню ефективність. Кевін багато розповів мені про їхні внутрішні справи, і це класична маніпулятивна секта: з обмеженням доступу до інформації, контролем думок та емоцій тощо.
— Так і є, — погодився Ед. — Не прийти до мами, коли вона вмирала, не прийти на її похорон… Минулого року в Джеймса народилися близнюки, але він не прийшов подивитися на них.
— То якщо ви наймаєте нас, яка мета?
Сер Колін відклав ніж та виделку й дістав з-під стільця старий чорний дипломат, а з дипломата — тонку папку.
— Перш ніж адвокати УГЦ змусили Кевіна вичистити блог, я зробив роздруківки. Також тут два довгих листи від Кевіна, де він розповідає про життя своїх рідних у церкві та про випадки, свідком чи учасником яких був. Він називає імена та місця, а також висуває принаймні одне звинувачення проти Джонатана Вейса, засновника УГЦ. Якби хтось із названих Кевіном людей погодився розповісти чи навіть дати свідчення про це, особливо про контроль свідомості та примус, я мав би змогу почати певні юридичні дії. Як мінімум я хотів би переконати УГЦ дозволити мені знову зустрітися з Віллом.
— А в ідеалі ви б хотіли витягнути його?
— Звісно, — відповів сер Колін, — але я усвідомлюю, що це може бути малореально.
Звіти «Паттерсон Інкорпорейтед» тут теж є. Вони здебільшого стежили на Віллом в околицях Чапмен-Фарм та Руперт-Корт. Хотіли зафільмувати факти жорстокого поводження чи погроз, чи ознак того, що Віллу недобре ведеться чи що його примушують. Їхні люди під прикриттям починали розмову з ним на вулиці, але він наполягав, що все чудово і старався завербувати їх чи вмовити дати грошей… То що скажете? — спитав сер Колін, переводячи погляд зі Страйка на Робін. — Справа безнадійна?
Страйк не встиг нічого сказати, бо Робін простягнула руку по документи, принесені сером Коліном.
— Ні, — сказала вона. — Ми будемо раді допомогти вам.
5
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
— Все нормально, — сказав Страйк за годину, відповідаючи Робін, яка вибачалася, що погодилася взятися за справу, не спитавши його. — Я б сказав те саме, але жував картоплю.
Попрощавшись з Еденсорами, партнери завітали до найближчого пабу. «Золотий лев» був маленький і оздоблений у пишному вікторіанському стилі. Вони сиділи на високих барних стільцях за круглим столиком.
— Я вчора почитала сайт УГЦ, — сказала Робін, яка пила апельсиновий сік, бо мала скоро виходити на стеження. — У їхній власності — купа нерухомості найвищого класу. Будівля на Руперт-Корт, просто у серці Вест-Енду, мала коштувати їм шалених грошей, а ще є храми та центри у Бірмінґемі та Ґлазґо. Чи можна стільки заробляти в законний спосіб?
— Ну, вони по всій країні повідкривали курси самореалізації за п’ять сотень на день і проводять ретрити по тисячі. Десять тисяч вірян збирають пожертви, віддають п’яту частину заробітків і пишуть заповіти на їхню користь. Це вже серйозно. За них мала б узятися податкова, тож вони або чисті, або в них бухгалтери божественного рівня, які уміють ховати всі сумнівні кінці. А брати гроші з дурнів, на жаль, не злочин.
— То ти згоден із Джеймсом? Вілл дурень?
Страйк ковтнув пива, а тоді відповів:
— Я б сказав, що до сект ідуть люди, яким чогось не вистачає.
— А як же Джайлз Гармон? Багатий, успішний письменник, дуже розумний…
— Я погоджуюся з Орвеллом, — відповів Страйк. — «Деякі ідеї настільки дурні, що в них вірять тільки інтелектуали…» Знаєш, я бачу тільки один варіант розплутати цю справу — відправити когось під прикриттям на Чапмен-Фарм.
Робін готувалася до цієї розмови останні кілька днів.
— Тоді спершу доведеться потрапити до храму на Руперт-Корт. Я вивчила питання: не можна просто так увійти на Чапмен-Фарм, — тебе мають туди запросити, а отже, спершу завербувати в одному з храмів. Людина, яка піде на Руперт-Корт, повинна створити ретельне прикриття з біографією і користуватися ним весь час після першого контакту з вірянами, а ще ця людина має справляти враження багатої, щоб їм було цікаво її завербувати.
Страйк, який чудово розумів, що це самореклама, відповів:
— І, наскільки я розумію, ні Барклей, ні Шах, ні Літтлджон, на твою думку, не годяться на роль багатіїв.
— Ну, — почала Робін, — Барклей, як на мене, за годину вже почне їх доводити. Літтлджон чудово б вписався в орден із обітницею мовчання…
Страйк засміявся.
— …а в Шаха малі діти, тож він не може собі дозволити зникнути на кілька тижнів. Мідж — варіант, але вона ще не працювала під прикриттям. Знаю, я теж не занурювалася аж настільки, — поспіхом додала Робін, поки цього не зробив Страйк, — але я жодного разу не видала себе, навіть коли щодня грала Венецію Голл у Палаті общин.