Джоан Роулинг – Стрімка могила (страница 134)

— І все ж із великою вірогідністю саме там утримують Лін. Як я казав, вона потребувала невідкладної медичної допомоги, але лишати її без нагляду когось із очільників церкви вони не хочуть — існує високий ризик, що Лін втече, — Робін на власні вуха чула, як вона пропонувала Віллу зробити «те саме, що Кевін».

Якщо ми зможемо знайти Лін і вирвати з їхніх пазурів, матимемо дуже цінного свідка. На думку Робін, право опіки над донькою переважить для Лін відданість церкві, а якщо ми витягнемо дитину, слідом за нею може вийти і Вілл. Але до пошуків Лін я волію підійти з великою обережністю, бо якщо сполохаємо УГЦ, вони можуть сховати її невідь-де. Якщо ви готові до таких витрат, я б відправив до клініки когось із наших людей — звісно, не Робін, але в нас є ще одна жінка-детектив.

— Так, звісно. Подбати про цю дівчину — мій обов’язок. Зрештою, вона мати моєї онуки…

Очі сера Коліна наповнилися сльозами.

— Дуже перепрошую… на кожній нашій зустрічі я…

Офіціант саме підійшов до столика спитати в сера Коліна, чи з його пирогом щось негаразд.

— Ні, — слабким голосом відповів сер Колін, — все дуже смачно. Я просто не надто голодний… дуже перепрошую, — повторив він до Страйка, витираючи очі, коли офіціант відійшов. — Саллі, знаєте, так мріяла про онучку. У нас в родинах більше народжуються хлопчики… але це сталося за таких обставин…

Страйк дочекався, щоб сер Колін опанував себе, а тоді продовжив.

— Робін має і третю можливу зачіпку: одну з сестер Кевіна Пірбрайта.

І він розповів про спробу втечі, яку Емілі вчинила у Норвічі.

— Боюся, це означатиме нові витрати, — сказав Страйк, — але я пропоную відправити когось із наших людей до Норвіча, і коли Емілі знову поїде збирати гроші для церкви, спробувати поговорити з нею. Робін детально описала її. Вони з Емілі потоваришували, і я вважаю, що при згадці Робін Емілі може погодитися піти з моєю людиною.

— Так, я не проти, якщо ви спробуєте і це, — сказав сер Колін, перед яким остигав ледь надломлений пиріг. — Якщо я допоможу сестрі Кевіна вибратися звідти, то ніби зроблю щось для нього… що ж, — провадив він, явно приголомшлений, але налаштований шукати позитив, — ваша партнерка зробила величезну роботу. За чотири місяці вона зробила більше, ніж Паттерсон і компанія за півтора роки.

— Я їй перекажу. Це для неї дуже важливо.

— Вона не змогла прийти? — спитав сер Колін.

— Так, — відповів Страйк. — Я хотів, щоб вона відпочила. Вона там багато пережила.

— Але ви не хочете, щоб вона дала свідчення, — з ноткою питання сказав сер Колін. Розумний клієнт — для різноманіття — був для Страйка великим полегшенням.

— Не за поточних обставин. Адвокати церкви легко зіграють на небезсторонності Робін, адже вона проникнула туди саме з метою пошуків компромату. Культура страху в церкві настільки потужна, що вони, напевно, згуртуються і залякають кожного на Чапмен-Фарм, хто міг би підтвердити слова Робін. Якщо вона, не маючи підтвердження, почне робити заяви про надприродні явища і тортури…

— Тортури?

— Її на вісім годин замкнули у ящику, поставивши на коліна і зігнувши до підлоги, без можливості змінити позу.

Наскільки розгледів у приємному розсіяному світлі Страйк, сер Колін збліднув.

— Кевін розповідав мені, що їх прив’язували до дерев і так далі, але про ящик нічого не казав.

— Гадаю, його призначають за найбільші гріхи, — відповів Страйк, вирішивши не казати серові Коліну, що його син теж зазнав цього покарання.

Він завагався, не знаючи, як краще подати свою наступну тезу. Страшенно не хотілося гасити ту слабку надію, що він був запалив у своєму клієнті, а ще він чудово розумів, що сер Колін щойно погодився платити агенції втричі більше.

— Відкриття Робін значно покращили наше становище, — почав він. — Якщо нам пощастить, якщо ми витягнемо Лін та Емілі, і вони згодяться говорити, і якщо нам вдасться почати поліційне розслідування щодо поводження з Джейкобом, ми завдамо церкві відчутних ударів.

— Але все це великі «якщо», — сказав сер Колін.

— Саме так, — відповів Страйк. — Потрібно дивитися на речі реально. Вейси — майстри відбиватися від критиків. Вони можуть обрати кількох офірних цапів і повісити на них усе, в чому звинуватять церкву Робін, Лін та Емілі — і це за умови, якщо останні дві зголосяться дати свідчення. Можливо, їм не вистачить духу виступити проти церкви, яка ціле їхнє життя їх залякувала і прикушувала.

— І справді, — погодився сер Колін, — рано казати «гоп».

— Я весь час пригадую те, що почув від старшої доньки Вейса, — сказав Страйк. — Якщо трохи перефразувати, вона порівняла церкву з раковою пухлиною. Треба вирізати її всю, інакше все почнеться спочатку.

— Але як вирізати те, що пустило метастази на кілька континентів?

— Можливо, — відповів Страйк, — спосіб існує. Кевін розповідав про Дайю детально?

— Дайю? — не зрозумів сер Колін. — А, ви говорите про Утоплену пророчицю? Тільки те, що було блозі та в листах, які я вам передав. А що?

— Річ у тім, що єдиний непомильний спосіб повалити цю церкву — це розвінчати міф про Утоплену пророчицю. Якби можна було зруйнувати центральний стрижень їхньої системи вірувань…

— А це не надто амбітна мета? — спитав сер Колін. Як і боявся Страйк, він сприйняв ідею з недовірою.

— Я намагався з’ясувати, що насправді сталося на пляжі в Кромері, і маю багато питань. Наразі мені вдалося вистежити ключового свідка: ще Шері Ґіттінз, жінка, яка відвела Дайю на пляж, де та втопилася. Я сподіваюся незабаром поговорити з нею. А ще ми маємо убивство Кевіна.

У цю мить підійшов офіціант забрати тарілки і запропонувати десерт. Обоє чоловіків відмовилися, але попросили подати каву.

— А що з убивством Кевіна? — спитав сер Колін, коли офіціант пішов.

— Боюся, — відповів Страйк, — вірогідність того, що Кевіна убили на замовлення УГЦ, значно вища за убивство через наркотики.

— Але…

— Спершу я поділяв вашу думку. Я не бачив, навіщо їм убивати його. Вони мають чудових адвокатів, а він був у відверто нестабільному стані, його легко було дискредитувати. Там що далі заходить розслідування, то менше мені віриться в історію з наркотиками.

— Чому? Що саме ви дізналися?

— Не так давно я почув нічим не підкріплені відомості про вогнепальну зброю на Чапмен-Фарм. Через другі руки, — додав Страйк, — і з не дуже надійного джерела, тож ці слова ще треба підтвердити, але фактом лишається те, що я вважаю нерозумним недооцінювати мережу контактів, якими встигла за ці тридцять років обрости УГЦ. Під час рейду вісімдесят шостого зброї не виявили, але відтоді на фермі мешкала як мінімум одна людина, засуджена за насильницькі злочини. Їм вистачило б вірянина, який знає, де дістати незаконну зброю — і це за умови, що Вейс не знав цього сам.

— Ви справді вважаєте, що вони убили Кевіна через його книгу? — скептично запитав сер Колін.

— Я не думаю, що проблема була в книзі як такій, бо я спілкувався з журналістом на ім’я Ферґюс Робертсон, який уже встиг звинуватити УГЦ практично у всьому, про що говорив Кевін: насильстві, сексуальних знущаннях, запудрюванні мізків надприродними містифікаціями. Церква нацькувала на Робертсона адвокатів і добряче потріпала, але він досі живий.

Принесли їхню каву.

— То який мотив, якщо це не книжка? — спитав сер Колін.

— Кевін казав вам, що в останні тижні життя намагався скласти докупи певні речі, так? Спогади, які він витіснив із пам’яті?

— Так… і я казав вам, що його поведінка ставала чимдалі більш хаотичною та неадекватною. Я глибоко шкодую про те, що не надав йому більше підтримки…

— Не думаю, що хоч яка підтримка врятувала б його від тієї кулі. Я вважаю, що Кевін зробив певні висновки стосовно смерті Дайю. Церква змогла б залякати видавця і змусити прибрати непідтверджені звинувачення, але змусити Кевіна мовчати в повсякденному житті вони не змогли б. Що, якби він поділився своїми підозрами не з тією людиною?

— Але ви самі кажете, що це всього-на-всього здогади.

— Ви знали, що Паттерсон передав вам не всі докази, які зібрав до свого звільнення?

— Ні, — відповів сер Колін, — не знав.

— Власне, мені в руки потрапило інтерв’ю з Коліном, яке вони записали без його відома за п’ять днів до того, як його було застрелено. Робота провалена — більшу частину там не чути, і саме тому вони не показали його вам. На записі Кевін каже людині Паттерсона, що збирається зустрітися з кимось із церкви, щоб та людина «відповіла за це». Про що мова, я не знаю, але він багато згадую у цій розмові Дайю. А ви не бували у Кевіна вдома, правильно?

— Ні… на жаль.

— Річ у тім, що він писав на стінах — і хтось видряпав деякі слова разом зі штукатуркою. Звісно, це міг зробити і сам Кевін, але є вірогідність, що це справа рук убивці. Також Робін дізналася дивні речі про переміщення Дайю у ніч перед утопленням від сестри Кевіна Емілі. Розповідь Емілі сходиться з деякими фразами на стінах у Кевіна — про змову. Власне, — додав Страйк, беручи свою каву, — Емілі навіть не вважає, що Дайю мертва.

— Але, — так само суплячись, заперечив сер Колін, — це ж украй малоймовірно?

— Малоймовірно, — погодився Страйк, — але можливо. Сталося так, що Дайю — жива чи мертва — коштувала чимало грошей. Вона була єдиною бенефіціаркою заповіту свого біологічного батька, а лишив він чимало. Відсутність тіла завжди сумнівна — і саме тому я хочу поговорити з Шері Ґіттінз.