Дженнифер Арментроут – Падіння руїни та люті! (страница 43)
— Кілька років.
Принц знову провів по моїх грудях. Його права рука прослідувала за моєю і зіслизнула під воду вниз моїм животом. Долоня зупинилася просто під моїм пупком, і я різко вдихнула. Його рука була настільки великою, що, коли великий палець почав рухатися, вона заглибилася між складкою стегна та сідниць.
— І за ці кілька років, що ти тут, — продовжив Принц Торн і провів пальцем по моїх грудях такими самими повільними колами, як і тим, що був на внутрішній стороні стегна. Його дотик створював жар і розносив його моєю шкірою, проникаючи в кров. — Як часто ти була занепадницькою розвагою?
Я всміхнулась і дозволила собі піти трохи далі, торкнувшись пальцями товстої, неймовірно твердої плоті між його ніг. Я провела ними по жорсткій довжині, і з його грудей вирвався глибокий звук. Плоть там була гладкою, але з м’якою ребристістю. Ближче до основи, він був товщий і кругліший, ніби плоть там була... більш повною. Я не придивилася достатньо близько, щоб розгледіти це. Але я ніколи не відчувала нічого подібного, і Наомі про таке не згадувала. Я гадки не мала, як це відчуватиметься... всередині мене, але моя уява...
Боги.
У мене скрутило живіт, я розслабила пальці й ковтнула.
— На це я не можу відповісти.
— Цікаво, — зазначив Високородний і торкнувся пальцями всередині мене, від чого мої стегна смикнулися. Він усміхнувся. Пальці глибше занурилися в мої стегна, і в його очах ніби пульсували зірки.
Потім вони зійшлися навколо мого соска, і я здригнулася, ледь не задихнувшись. Я намагалася зосередитися на чомусь, окрім того, що він робив руками, але його дотик все більше відволікав, як і відчуття його плоті під моїми долонями.
Принц Торн схилив голову набік. Я розтиснула пальці, й під ними м’язи його живота ніби водночас напружились і розслабились.
— Як ти стала фавориткою Барона?
Серце перевернулось, і я поглянула на нього.
— Як це зазвичай і відбувається.
Я опустила голову до його шиї, та Високородний знову всміхнувся. Притислася до неї губами, м’яко поцілувала й повільно опустилася донизу, пощипуючи шкіру на вигині його плечей.
— Так? — запитав Принц і знову торкнувся мене долонею там, унизу.
— Є багато способів, — пробурмотіла я йому в груди, вбираючи губами сіль його шкіри та легкий смак мила.
Рука на стегні спустилася на кілька сантиметрів нижче. Один з його пальців злегка торкнувся щілини. Я напружилася й серцебиття прискорилось. Це був майже відчутний дотик, але все моє тіло здригнулось у відповідь.
Я підтягнула руки вище, впилася пальцями в його шкіру і провела язиком по твердій лінії грудей. Я знала, що треба використовувати руки в іншому місці, але відволікань і так було багато. Можливо, навіть занадто, бо я взагалі тепер ледве бачила білу стіну.
— Які інш... — я ахнула, коли палець притис чутливий центр нервів.
— Ти щось сказала?
Що я сказала? А, точно. Чому він тут.
— Які інші причини привели вас до маєтку?
Його палець закрутився навколо мого клітора, і я затремтіла.
— Ти ставиш багато запитань,
— Відомо, що я дуже допитлива.
— І вперта?
— Можливо, це... — Принц раптом опустив голову, і я ще раз ахнула. Тепле дихання було єдиним попередження, перш ніж його рот закрився на моєму соску. Його язик дражнив, посилаючи тріпотіння насолоди крізь усе моє тіло, і я здригнулася. Його рука піднялася, обхопила мою грудь і провела пальцем по чутливому соску. З мене вирвався задушливий стогін. Тоді Високородний обхопив ротом мій сосок і засмоктав глибоко та сильно. Я зойкнула й затремтіла. Принц глибоко засміявся, і цей звук вібрував приємно та привабливо.
Він повільно випустив тремтливу плоть зі свого рота.
— Вибач, — сказав він, провівши губами по моїй шкірі. — Хотів дізнатись, яка на смак твоя шкіра.
Я опустила руку під воду та, впиваючись нігтями у тверду шкіру, провела долонею по його пупку.
— І яка ж вона на смак, Ваша Високосте?
— Торн, — зітхнув він, залишаючи доріжку гарячих мокрих поцілунків до іншої моєї груді.
Показався його язик, спокусливий і злий. — Твоя шкіра на смак, як жага, і пахне... — його губи потяглись вздовж мого горла, відхиляючи мою голову назад. Йому не потрібно було. Я і так давала йому все, що він хотів. — Вишнями.
— Вишнями? — мої пальці торкнулися його члена. Я давно не змушувала чоловіка кінчати. З попереднього досвіду я розсудила, що це не так вже й було важко; більшість чоловіків, здавалося, легко задовольнити. Але це був Високородний принц. Я завагалась і невпевнено взяла його у свою руку.
— Твоя шкіра пахне вишнями, що квітнуть на луках Верхолісся, — інша його рука зіслизнула з моїх грудей і відшукала мою під водою. — Б’юсь об заклад, що твої губи такі ж солодкі.
Його рука накрила мою, і мені перехопило подих. Він стис мою хватку на ньому та почав рухати мою руку вздовж його довжини. Я випустила тремтливий подих, відчувши, як той запульсував у моїй долоні.
— Отак мені подобається, — сказав Принц Торн. Він потягнув мою руку знову вниз, і моїм тілом пронеслася тремтлива хвиля жару. — Щільно. Сильно. Мені не буде боляче.
Я ковтнула й кивнула. Високородний відпустив мою руку й торкнувся вустами моєї щоки. Я продовжила свій шлях: коротко й неглибоко дихаючи, я рухала рукою в ритм з повільними, неквапливими погладжуваннями його пальців і набирала впевненості в тому, що робила.
Принц Торн провів пальцем із тремтливою хіттю, прикусив мою нижню губу, але не поцілував мене.
— Ти колись це вже робила?
— Що робила?
— Це, — його палець виконав ще один пас. — Прислужувалась іншим.
— Звісно, — відповіла я.
— Тоді як довго ти прислужуєшся іншим?
— Достатньо довго.
Ще більше білих плям заповнило його зіниці, й Високородний слабко всміхнувся. Ефект був достатньо дивовижним, що мені було важко відвести погляд.
— Знаєш, що я думаю?
Мій таз смикнувся знову, коли його рука обхопила мене між стегон.
- Що?
Він притис до мене долоню, і моє тіло зреагувало без жодної думки, потершись об нього.
— Думаю, ти мені брешеш.
Розділ 16
У дуже далекій частині мого мозку задзвонили попереджувальні дзвони. Ймовірно, вони дзвонили весь цей час, але я була надто зайнята, щоб їх помітити.
Пальці Принца Торна продовжували рухатися між моїми стегнами та на грудях.
— На’лей?
— Я... Я ніколи не зваблювала Високородного, — ледь вимовила я. Мої стегна тремтіли. — І не була зваблена Високородним.
— Обидва твердження не обов’язково правдиві, — сказав він. — Ти звабила мене в душі, і ти була так близько, щоб бути тоді звабленою.
— Не думаю, що це рахується.
— Ні? — його пальці пройшлися грудьми, посилаючи моєму тілу блискавку болісної насолоди. — Тож... — Високородний замовк на мить, і палець, яким він водив по мені, не пройшов ліниво, а зупинився, заглиблюючись в мене. Не глибоке, а поверхове проникнення все ж було захопливим, гострим шоком, і змусило мене вичавити з себе щось на кшталт крику. — Якби це був мій член у тобі, замість пальця? — палець відступив і майже покинув мене, але все ж таки відновив мізерну глибину в кінчик пальця. — Рухався твоєю вузькою, розпашілою хіттю?
З кожним подихом повітря ніби ставало все менше. Палець рухався повільно, розмірено. Його рука зсунулась і великий палець торкнувся вузла плоті просто над ним.
— Просуваючись глибше? Сильніше? Швидше? — синій і зелений кольори шалено перемішувалися із коричневим в очах Принца. Його зіниці були майже білими. — Звуки, які ти видаватимеш, поки я тебе трахаю, лунатимуть як професійно відпрацьовані вмілою коханкою? Чи ти кричатимеш як хтось, хто має мало досвіду в такій насолоді?
Стогін, що зірвався з моїх вуст, був не схожий ні на що, що виривалося з мене в житті. Я здригнулася. Мене трахали раніше, але в мене ніколи не було таких, майже занадто сильних чуттів, які Принц Торн відтворював всередині мене.
Він опустив голову й провів губами по моїй щоці.