Брендон Сандерсон – Ритм війни (страница 8)

Каладін негайно спалахнув силою Буресвітла. Смерть сьогодні прийшла в Гартстоун попри всі зусилля Ліріна.

2

Розірвані пута

Потім дозвольте спренові оглянути вашу пастку. Самоцвіт не повинен заряджатися повністю, але й не може бути зовсім розрядженим. Експерименти показали, що сімдесят відсотків максимальної місткості Буресвітла працюють найкраще. Якщо ви правильно виконали все, то спрен буде зачарований своєю майбутньою в’язницею. Він танцюватиме круг каменя, дивитиметься на нього, плаватиме навколо.

— Я ж говорила, що нас помітили, — сказала Сил, коли Каладін спалахнув Буресвітлом.

Каладін буркнув щось у відповідь. Він змахнув рукою, і Сил перетворилася на величний сріблястий спис. Забачивши зброю, співуни, які шукали його, кинулися геть. Каладін навмисне не дивився на батька, щоб не видати родинні зв’язки. Крім того, він знав, що побачить. Розчарування.

Отже, нічого нового.

Біженці в паніці кинулися навсібіч, але Сплавлений уже не звертав на них уваги. Незграбна постать повернулась до Каладіна, склавши руки на грудях, і посміхнулася.

«Я ж казала тобі, — пролунав голос Сил у голові Каладіна. — Буду нагадувати тобі, доки не визнаєш, наскільки я розумна».

— Це новий різновид, — сказав Каладін, направивши спис на Сплавленого. — Ти коли-небудь бачила таких раніше?

«Ні. Здається ще потворнішим, ніж інші». Протягом останнього року нові види Сплавлених усе частіше з’являлися на полях битв. Каладін був добре знайомий з тими, що могли літати, як Вітробігуни. Їх називали шанай-ім, це приблизно означало «Ті, що прийшли з небес».

Інші Сплавлені не могли літати; як і Променисті, кожен різновид мав свій набір здібностей. Ясна вважала, що існує десять різновидів, хоча Далінар, не пояснюючи, звідки він це знав, казав, що їх лише дев’ять.

Цей різновид був сьомим, що вступив у бій з Каладіном. І якщо на те воля вітрів — сьомим, якого він уб’є. Каладін підняв спис, щоб кинути виклик Сплавленому на бій сам на сам, це завжди спрацьовувало з Небесними. Цей Сплавлений, однак, махнув рукою своїм супутникам, щоб атакували Каладіна з усіх боків.

Каладін у відповідь Кинувся в небо. Коли він рвонув догори, Сил автоматично витяглася в довгий спис, ідеальний для ударів по наземних об’єктах з повітря. Буресвітло вирувало всередині Каладіна, змушуючи його рухатися, діяти, битися. Але він мав бути обережним. Поблизу мирні жителі, у тому числі кілька дуже дорогих йому людей.

— Подивимося, чи зможемо їх відволікти, — сказав Каладін.

Він Кинувся вниз під кутом, задом наперед. На жаль, туман не давав Каладіну переміститися занадто далеко або занадто високо, адже так він би утратив ворогів із поля зору.

«Будь обережний, — сказала Сил. — Ми не знаємо, які в цього нового Сплавленого можуть бути сили...»

Оповита туманом постать на незначній відстані раптово повалилася, і щось вистрілило з її тіла — вузька смуга червоно-фіолетового світла, схожа на спрена. За мить ця смуга кинулася до Каладіна, потім розширилася, щоб знову набути форми Сплавленого, зі звуком, схожим одночасно на розтягування шкіри та шурхіт шліфувального каменя.

Сплавлений виник у повітрі прямо перед Каладіном. Не встиг той зреагувати, як Сплавлений схопив його за горло однією рукою, а другою — за перед мундира.

Сил зойкнула, обернувшись на туман,— її форма списа була занадто громіздкою для ближнього бою. Вага величезного Сплавленого, з його каменеподібним панциром і міцними м’язами, стягнула Каладіна з висоти й кинула об землю, просто на спину.

Стиснуті пальці Сплавленого перекрили повітря Каладіну, але завдяки вируванню Буресвітла той міг не дихати. Усе ж він схопив Сплавленого за руки, щоб вирватися. О Прародителю бур! Істота була сильною. Розчепити пальці було все одно, що намагатися зігнути сталь. Відкинувши початкову паніку від того, що його викинули з повітря, Каладін зібрався з думками та викликав Сил у формі кинджала. Він відрубав праву руку Сплавленого, потім ліву, і пальці істоти змертвіли.

Усе заживе — Сплавлені, як і Променисті, загоювали рани за допомогою Світла. Але поки пальці були мертві, Каладін вирвався на волю. Він знову застосував Викид, злетівши догори. Однак не встиг перевести подих, як червоно-фіолетове світло промайнуло крізь туман внизу, згортаючись кільцем та наздоганяючи.

Рука, наче лещата, схопила його захватом ззаду. За мить різкий біль пронизав Каладіна між плечей — Сплавлений ударив його ножем у шию. Каладін закричав і відчув, що кінцівки оніміли — спинний мозок був розрізаний. Буресвітло миттю кинулося заліковувати рану, але цей Сплавлений явно мав досвід сутичок із Приборкувачами сплесків — він продовжував втикати ніж у шию Каладіна знову і знову, не даючи йому зцілитися.

— Каладіне! — крикнула Сил, кружляючи довкола нього. — Каладіне! Що мені робити?

Вона обернулася на щит у його руці, але ослаблі пальці випустили її, і Сил повернулася до форми спрена.

Рухи Сплавленого були майстерними, точними. Він усе ще висів ззаду — схоже, не міг літати в людській подобі, лише у формі потоку світла. Каладін відчував гарячий подих на щоці, поки істота різала знову і знову. Мостовик вивчав поранення, спираючись на батькові уроки. Розсічення хребта. Повторне нанесення повного паралічу. Розумний спосіб боротьби з ворогом, який може зцілюватися. Буресвітло Каладіна швидко закінчиться такими темпами.

Солдат у Каладіні діяв, більше покладаючись на інстинкти, а не на усвідомлені думки, і помітив — хоча й крутився в повітрі, схоплений жахливим ворогом, — що міг на мить повертати собі можливість рухатися перед кожним новим ударом. Тому, коли поколювання пробігло тілом, Каладін нахилився вперед, а потім різко вдарив Сплавленого головою.

Спалах болю і білого світла засліпив Каладіна. Він крутнувся, відчувши, як хватка Сплавленого ослабла, а потім узагалі зникла. Істота схопила Каладіна за мундир, повисла на ньому і здавалася лише тінню в помутнілих очах Каладіна. Цього було достатньо. Каладін замахнувся до шиї істоти, Сил перетворилася на поясний меч. Вражений у серце, голову або шию Сколкозбройцем, попри свою могутність, Сплавлений помре.

Зір Каладіна відновився достатньо, щоб побачити, як з грудей Сплавленого спалахнуло фіолетово-червоне світло. Він покинув тіло, і його душа — або що воно — стала стрічкою червоного світла. Клинок Каладіна зрубав голову з плечей, але світло вже покинуло тіло.

Буремні вітри! Ця істота виявилася більше схожою на спрена, ніж на співуна. Кинуте тіло провалилося крізь туман, і Каладін ринув за ним униз — рани повністю загоїлися. Він вдихнув другий мішечок сфер, коли приземлився біля трупа. Чи зможе він убити цю істоту? Сколкозброець міг розрізати спрена, але не вбити. Потім вони знову набували звичної форми.

Піт заливав Каладінові обличчя, серце гупало, наче грім. Хоча Буресвітло вимагало рухатися, він заспокоївся і спостерігав за туманом, шукаючи ознаки Сплавленого. Вони були досить далеко від міста, тому він не бачив нікого. Просто затінені пагорби. Порожні.

Бурекляття. Це було близько. Так близько до смерті він не був уже дуже давно. Ще більше насторожувало те, як швидко і несподівано його подолав Сплавлений. Необачно вважати, що він володів вітрами й небом, а тому міг швидко зцілитися.

Каладін розвернувся повільно, відчуваючи вітерець на шкірі. Обережно підійшов до купи решток, яка залишилася від Сплавленого Труп — чи що це було — здавався висушеним і крихким, кольори згасли, як мушля давно померлого равлика. Плоть перетворилася на якийсь камінь, пористий і легкий. Каладін підняв відрубану голову і притис великим пальцем обличчя — воно розсипалося, як порох. Решта тіла так само розвіялася за кілька хвилин, а потім навіть панцир розпався.

Смуга фіолетово-червоного світла вилетіла збоку. Каладін відразу ж злетів, ледве ухилившись від Сплавленого, що утворився зі світла під ним. Істота, однак, відразу ж скинула нове тіло й потоком світла кинулася вгору за Каладіном. Цього разу Каладін вивертався занадто повільно, й істота, виникши зі світла, схопила його за ногу.

Сплавлений поповз угору, використовуючи потужну силу верхньої частини тіла, щоб піднятися по мундиру Каладіна. До того часу як Сил-клинок виникла в руках Каладіна, Сплавлений міцно тримав його ноги обхопили тулуб, ліва рука схопила мостовика за руку з мечем і відвела вбік, а праве передпліччя він впер у горло супротивника. Це змусило Каладіна підійняти голову, і він не бачив Сплавленого, не кажучи вже про те, щоб із ним боротися.

Однак він не потребував переваг. Сутичка з Вітробігуном була небезпечною, бо все, до чого міг доторкнутися Каладін, він міг Підкинути Він влив Буресвітло в супротивника, щоб Викидом відкинути істот)’ Світло чинило опір, як зазвичай при застосуванні до Сплавлених, але Каладінові вистачило сил, щоб подолати його. Каладін Кинувся в інший бік, і незабаром відчув, наче величезні руки розвели їх. Сплавлений пробурчав, потім щось сказав своєю мовою. Каладін випустив Сил-клинок і намагався відтіснити ворога. Зараз Сплавлений світився Буресвітлом, воно здіймалося з нього, як осяйний дим.

Нарешті хватка ворога ослабнула, він відскочив від Каладіна, як стріла, що вилітає зі Сколколука. За мить невпинне червоно-фіолетове світло вирвалося з грудей Сплавленого і знову кинулося прямо до Каладіна.