реклама
Бургер менюБургер меню

Алексей Попов – Что за люди. Рассказы / Мыйсяма йöз (страница 5)

18

Кор первой войсö вöталiс тайö корана гöлöссö, Михаил Дмитриевич асывнас мыйкöдыра майшасьöм бöрын мöвпыштiс пырысьтöм-пыр жö звöнитлыны гöтырыслы. Гашкö, сыкöд неминуча лоис. Кöть эськö вöтъяслы таöдз эз торъя эскы, но öнi мыйкö ёнакодь вöрзис сьöлöмыс. Полiс весиг, мый гöтырыс телефонсö оз кыпöд. Мыйкö лёктор гортас лоис да. Но мöдар помас кылiс пöлыслöн унзiль гöлöсыс.

– Кыдзи олан? – збоякодь босьтчис юасьны Михаил Дмитриевич. А ачыс полiс, мый мöдыс пыр жö висьталас лоöм лёктор йылысь.

– Ставыс бур, – вочавидзис мöдыс. – Мый нö мунiгмозыд звöнитчан? И татшöм водз?

Сэсся гоз-мöд юалöм бöрын, висьтасьöм бöрын пуктiс трубкасö да быттьö неуна успаньвыв пуксис. Слабог, нинöм абу лоöма. Но вот корана гöлöсыс, кодöс кывлiс вöтнас, пыр юрас кутчысис.

Мöд войсö бара сiйöс жö вöталiс. Гашкö, пемыд жырйыс мöдлаынджык вöлi сöмын. А вот гöлöсыс сiйö жö. Корана, чуксалана. Лёк пö зэв меным, отсыштöй. Асывнас Михаил Дмитриевич бара пессяна сьöлöмöн олiс. Кодi чуксалö? Мый нö лоöма? Луннас, пажынöдз на, звöнитлiс Леночкаыслы, гуся радейтанторйыслы, кодкöд со кадысь кадö во-мöд нин аддзысьлöны. Но и сiйö нинöмтор вылö эз жö элясь. Ола пö тай со, тэысь гажтöмтча, аддзысьлыны окота-а.

Коймöд войыс помасьлытöм кодь вöлi. Чуксалана, шог гöлöс вöснаыс вой шöр бöрын садьмис да сiдзи сэсся и эз вермы унмовськöдчыны. Асылöдзыс восьса синъясöн олiс. Мый вöсна кö öд вöтасьö жö помтöг тайö гöлöссö? Быгльöдлiс юрас став тöдса нывбабасö, кодъяскöд кутшöмакö йитчöма воддза да öнiя олöмыс. Кодi на пöвстысь отсыштнысö чуксалö? Кодлы сэтшöм лёк? Гашкö, воддза гöтырыслы? Торйöдчöм бöрас ёнасö эськö зз и паныдасьлывлыны да. Карса улич вылын гоз-мöдысь паныд зурасьлiсны сöмын. Но век жö асывнас думыштiс сылы звöнитлыны. Телефоныслысь лыдпасъяссö эз на вунöд. Оз жö, вöлöм, нёрпав ни нинöм. Чорыд гöлöсöн тай вочавидзис юалöм вылас. Öдва пö мынi, да эн нин дöсадитчы сэсся некор.

Нёльöд войсö Михаил Дмитриевич весиг унмовсьнысö полiс. Но чурки-будиöн лöсьыда узис. Эз нин сэсся тайöс вöтась. Садьмöм бöрас таысь бурыс ёнасö эз жö ло. Майшасьöмыс самасьöма да. Öтитор такöдiс, мый талун позьö гортас лэбны. Сэнi, гашкö, сьöлöмыс местаынджык лоас.

Карö воöм бöрын Михаил Дмитриевич веськöдчис гортланьыс. Ветла пö да нöшта öти тöдса нывбаба дiнö тюрöдла. Колöкö, сыкöд мыйкö лоис да. Но автобусöн мунiгöн друг мöвпыштiс здук кежлö бать-мам дорас кежавны. Важöн нин пыравтöм лоис. Патераас вöлi öтнас батьыс, неуна быттьö омöльтчыштöма.

– Мамö нö лавкаын? – юалiс Михаил Дмитриевич.

– Абу, – жугыль гöлöсöн вочавидзис батьыс. – Нёль лун сайын сiйöс машинаöн больничаö нуисны. Зэв лёк лои да. Ог тöд, сувтас оз сэсся кок йылас.

Ышмылöм

Степан Мить гозъя мöдöдчисны лунвылö. Вöвлöм удж вывсяньыс пöльлы чуктöдiсны путёвка. Кык вылö. Öтнас сiйö весиг орчча сиктö мунны эз путьмыв да. Стöчджыка кö, эз кöсйы. Сöмын пö старукакöд муна. Кöсъянныд кö пö пöрысьö-нэмö меным буртор вöчны, то кыклы вылö и вичмöдöй путёвкасö. Сетiсны öд.

А лöсьöдчöмыс вöлi! Салдатас мунiгöн тадзисö эз дасьтысь. Муртса став сиктöн эз колльöдны найöс ылi туйö. Велöдысьыс мыйта чукöрмис! Ставныс мыйкö тöдöны. Ставöн ветлöм-мунöм йöз туйö олöны. Ылi туйö петавлытöгыд быд висьталöм лöсялö. Медбöрын вöрзьöдчисны жö кузь вöлöкö. Первой карö воисны, медым сэсся лэбны водзöсö самолётöн. Узьмöдчанiнсö гöтырыс корсис. Кутшöмкö рöдня перевод олiс карас ас керкаын. Степан Мить кока туис моз летйысьö-вöтлысьö пöлыс бöрся. Кöть эськö туйö петiгас новлöдлысь пыдди асьсö лыддис. Öнi со мый шуасны, сiйöс и ковмö вöчны. Тшöктытöг воськовтны оз лысьт.

Рытнас накöд тшöтшъя кодь кöзяйка да старик гозъя пукалiсны пызан сайын. Важсö казьтылiсны. Гöстимöй делö кузя Степан Митьлы лэдзисны весиг еджыд сарапана дозла ветлыны. Асьныс пöчьяс вом дорас со эз матыстлыны курыдторсö. Сытöг нин пö юр жувгö да. Ковмис пöльлы быдса куим румка пöрöдны. Бур, мый патеранткаыс воис. Ар кызь вита ныв. Гöгрöс чужöма, зэв чольöб. Сыкöд сэсся босьтчисны дозсö помавны, мед оз шузьы. Том нылыд эз куражитчы. Абу пöчьяс кодьыд. Румкасö вомас койыштöмöн койыштö.

Кöзяйка водз водiс. Сы бöрся пöч занавес сайö лöсьöдöм крöватьö веськалiс. Но оз узьсьы сылы, кывзö старикыслысь да нывлысь сёрнисö. Зэв нин ёна гажмöма Степан Мить. Варовмöма. Том нылыс сылы кодь жö. Гигзьö сöмын.

– Кывзы, – кылö шуö пöль. – Вай тэкöд лунвылас шутёвтлам. Менам пöчöй кутасьтöм кань кодь нин-а. Сiйöс татчö колям. Мед олö.

– Ветлам и эм, – сералö патеранткаыс.

– Мый сыысь, пöрыссьыд. Меным сöмын новлöдлан удж вöчö, – водзö ышмö Степан Мить. – Тэкöд добраджык.

– Сiдзи, сiдзи…

– Меным öд путёвкасö сетiсны. Кык вылö. Кодöс кöсъя, сiйöс и нуöда аскöд, – збыльысь нин кутiс шуавны гажмöм пöль. – Вай тэкöд и ветлам.

Пöч гöлöс сетны эз жö кут. Мед кö йöймöдчис талун. Аскиыс петкöдлас. Шуан öнi мыйкö паныд, да гажа юрнад старикыс кокни киа овлö. Кос коль кодь кабырнас вермас сизьдыштны.

Вель дыр варовитiсны пöрыся-тома. Öтиыс шмонитö, мöдыс збыль öзйöма. Кылö висьталö, мый лунвылö ветлöм бöрас пыр жö и налöн сиктö уйкнитасны. Став эмбурнас ошйысис, содталöмöн весиг, мед ылалас мöдыс. Коркö тай разöдчисны жö. Степан Мить куснясьысь кокöн нин матыстчис крöвать дорас. Вель дыр водiс. Но кылö эз унмовсь. Кöнкö, öзйис да збыльысь мöвпалö нывкöд лунвылö ветлöм йылысь. Пöч вешйис стенланьысджык. Мед кос да кöдзыд кокнас мустöм кусöк эз весиг инмöдчы. Сэсся эз терпит да водзöс мынтiс:

– Лунвылö, шуан, мунан? Мун, мун. Сьöмыд öд ставыс ме ордын, вот…

Пöль нинöм эз вочавидз. Сöмын ыджыда ышловзис. Буракö, татшöм лöсьыд мöвпъяссö дзугöмысь.

Сорсисны

Паськыд жырйын вöлi пемыдкодь. Кöнкö пельöсын öзйис кизьöриник югöръяса би. Пельтö поткöдiс гора музыка. Виталей корысь моз сулалыштiс пыран öдзöс дорын. Кор синмыс велалыштiс, босьтчис корсьны пызаныслысь кабалатор вылö пасйöм номерсö. Со найöс быд пызан шöрö пуктöмаöсь. Быд пызан номера. Матыстчылiс, видзöдлiс лыдпассö да воськовтлiс водзö. Коркö сэсся аддзис жö. Квайт мортлы вылö лöсьöдöм пызан сайын пукалiс сöмын на öти морт. Нывбаба.

Виталей пуксис, видзöдыштiс шöрас моз пуктöм паськыд гыркъя самöвар вылö, сэсся видзöдласнас кы-тшовтiс йöктысьяссö. Кодъяс сöмын танi эз вöвны. Сы кодь арлыдаяс и олöмаджыкъяс на весиг. А сiйö, йöйыд, нöшта майшасис локтiгас, мый пöрысь выжывöн шуасны. Нелямын куим арöснад. Кыссьöма пö со. Оз пукавсьы гортас. Гусьöн моз чöвтлiс синъяссö воча моз пукалысь нывбаба вылö. Абу жö нин ва челядь. Комын арöсыс стöча нин эм. Гашкö, ыджыдджык на. Вель кыза нин чужöмсö мавтöма да. Весиг со югъялыштö.

Йöктысьяс эз дугдывны кокъяссö веськöдлöмысь. Öти сьыланкыв помасьö, а магнитофоныс сыысь гораджыка мöдöс косялö-горöдö омлявны. Виталей ышловзис. Кужö жö эськö тадзисö сизьдыны да. Юыштöма кö вöлi, то петавлiс эськö джодж шöрас. Но садь юрнад он тöд весиг, кодарö коктö вежыньтлыны. Öдйö йöктiсны да. Чеччалiгтырйи.

Сылы вöлi кыдзкö яндзимкодь. Тöлысь нёль кымын нин ырыштчылiс татчö волыны. Карса уличаяс бокысь ыджыд шыпасъясöн гижöм юöрсö аддзывлiс унаысь. Найö чуксалiсны ветлысь-мунысьясöс, мый позьö шойччан лунö волыны комын арöс сайö чеччыштöм бурлакъяслы да невестаяслы лöсьöдöм клубö. Тöдмасьны, гажöдчыштны. Со талун смелмöдчис да локтiс жö. Гашкö, збыльысь кодкöдкö тöдмасяс. Олöмад тай мыйыс оз овлы.

– Мый нö он йöктöй? – воис Виталей пельöдз юалöм.

Гöлöссö сетiс воча пукалысь нывбабаыд.

– Ог на кöсйы, – вочавидзис Виталей да сюсьджыка видзöдлiс юалысь вылö. Гöлöсыс тай лöсьыд-а. И ачыс быттьö абу жö шыбитана. Ыджыд синъяса, веськыд ныра. Колöкö, пемыдiнад тадзи кажитчис сöмын.

Музыкаыс недыр чöв олыштiс, шойччöдыштiсны йöктысьясöс. А сэсся босьтчис ворсны ньöжмыд, сьöлöмтö небзьöдана кывъяса сьыланкыв. Виталей смелмöдчис да корис йöктыны воча пукалысь нывбабаöс. Мöдыс дась нин вöлi чеччынысö. Виччысьöма корöмсö. Йöктiсны, тöдмасисны. Шураöн пö шуöны. Кöть пö эськö Александра Ивановнаыс лöсялöджык нин да. Сэсся мöдысь на кыпöдчылiсны пызан сайысь да сувтлiсны и йöктысьяс чукöрö.

«Мужичöйыс быттьö лада, – пуксьöм бöрын мöв-пыштiс Шура. – Колöк, менам тайö и шудöй?»

«Шураыс кокни кокъясöн на йöктö. Бур кöзяйка кодлыкö лоö. А мыйла оз меным?» – думайтiс Виталей нывбаба вылö видзöдiгмоз.

Час кымын коли. Бур тöдсаяс кодьöсь нин лоины. Налöн пызан сайö первой пуксис ар кызь вита зон. Зэв варов, кывъяснас сяркйö сöмын. Абу Виталей кодь, кодлысь кывъяссö мырдöн колö пычкыны. Анекдотъяссö шöтö. Но оз лёк кывъясöн. Сы бöрын Виталей бокö пуксьöдiсны нылöс. Зэв на том, вöсни косъяса, чöрс кодь кокъяса. Нюммунас да, гöгöр быттьö югзьылö.

«Зонмыс абу шыбитана, – мöвпалiс Шура. – Со кыдзи ме вылö видзöдö. Кузь тушаа, сöнöд. Мый кöть ме арлыднам кö ыджыдджык. Кымынöн сэтшöмыс, кодъяс верöс дорсьыс ар квайтöн-дасöн ыджыдджыкöсь, да олöны тай со».

«Шураыс некытчö на, колöкö, оз вош. А орччöн пукалысь нылыс со кутшöм! И буракö, ме вылö ыштöма кодь весиг… – морöссö водзлань чургöдöмöн веськыдджыка пуксис Виталей. – Мед кö ме ёна ыджыд сыысь. Öнiя нывъяслы пö тайö кажитчö. Друг да лöсялам».

Рыт помасис. Виталей нёнь пом чибук моз вöтчис чöрс кодь кокъяса ныв бöрся. Мöдыс эз жö öтдортчы сыысь. Шура да зон öтлаын жö, тыдалö, мунiсны…

…Час джын мысти Виталей мыйöнкö чорыд торйöн поткöдöм плешсö кутiгтыр, шатлалöмöн кыссис гортланьыс. Паныдалiсны найöс зон чукöр. Тэ пö мый, дядьö, йöз чöс туйö сиасьöмыд? На тэныд… «Колöма жö Шурасьыс не эновтчыны. Сыкöд кö мунi эськö, татшöм лёкыс эз ло…»