Алексей Попов – Что за люди. Рассказы / Мыйсяма йöз (страница 7)
Сылöн звöнни пиян быдмисны. Бур сёян вылад топыд тэчасаöсь. Татшöмъястö и мужик мортлы сьöкыд ки вылын кыскавны, кытысь нин нэриник нылыслы. Со и мöдöд лун нин оз узьсьы Паш Петырлöн. Сэкся мисьтöм нывбаба вылас лöг кутiс и. Сылöн шуöм вöсна со оз лысьт нывсö мездыны. Сэсся сылы юрас воис зэв сюсь мöвп – вöчны öтырышъя кыкöс. Öд звöнниыдлы öти даддьыд оз тырмы. Кыктö и дадьнас кыскавны оз ло кокньыд. Мед мöдсö кодöскö нöшта кыскалысьöс сюрöдас. Кöть нин мамсö корас.
Некымын лунöн сы киысь кутiс петны кык пелькиник дадь. Со нин бöръя тувсö тувъялан кад воис. Пуктiс Паш Петыр ас дорас кыкнан дадьсö. Сюйис кыкнанас бöръя тувъяссö. Босьтiс шуйга да веськыд киас кык мöлöт да öти кадö вартiс тувъясас. И артмис сылöн эз ветымын дадь вöчöм, а ветымын öтиöс.
Но полöмыс век жö шымыртiс морттö. Сьöлöмыс тай лёкысь чеччавны босьтчылiс-а. Рытöдзыс олiс, да век на ловъя. Пукалiс да öшиняс видзöдiс, тöвся ывла вывсö синнас кытшлалiс. И збыльысь öд, быттьö кодкö сатшкис сы вылö синсö. Бöрласайсяньыс быттьö сэкся моз видзöдысь сюри. Бергöдчис да, гашкö, каститчöмöн шуасны, но пемыдас сулалö сэкся мисьтöм нывбабаыд. Зэв скöр чужöма. Тыдалö, ылöдлöмсьыс дöзмöма. Но нинöм эз шу. Вошис кытчöкö. А Паш Петыр öнi на ловъя. Висьталöны, мый сё дасöд дадь нин йöзыслы дасьтысьö вöчны.
Сё висьöм
Менам бать война вылын öти коксö воштылiс. Та вöсна сылы сетлiсны кутшöмсюрö легöтаяс. И вонас кыкысь либö куимысь лэччылiс карö, инвалидносьтсö мед водзö нюжöдiсны ли, мый ли. Ичöт на вöлi да эг юась, мыйла. Некымынысь тай шулiс: «Кок коляссö тай пыр мерайтöны-а. Тыдалö, чайтöны, мый быдмас. Мöдöд группа вылас бара эз вуджöдны. Некымын сантиметрöн пö кузьджык коланасьыс кольöмаыс да».
Бать дыр олiс коймöд группанас. Кöть эськö коксö пидзöссьыс вылöджык на вöлi вундöмаöсь. Но мыйлакö мöдöд группаас вуджöдны оз позь. Сантиметр-мöдöн кö пö дженьыдджыка колисны, сэк вермим. Сöмын ёна сёрöнджык, кор инвалидыс этша нин кутiс кольны, сетiсны мöдöд группа.
Но сылöн больничаас лэччылöмыс мыйлакö зэв ёна майшöдлiс матiгöгöрса олысьясöс. Кадысь кадö юавлiсны, кор нö пö, Ветшеслав Васильевич, бара ветлан. Шулiс кö, мый регыд нин, то миянö воавлiсны йöз. Торйöн нин олöмаяс.
– Васильевич, кутасны юасьны, да висьтав, мый юрыд бергöдчö, шогöдö и, – висьталö öти.
– Тайö висьöмнас, мый менам, морöс улöс топöдлö. Лолавнысö он вермы, доймö да, – шуö мöд.
Коймöд, нёльöд, витöд да мукöд волысьыслöн асланыс жö висьöмъяс. Лекарство нимъяссö ставныс жö висьтавлiсны и. Асьным пö ньöбны, дона да, ог вермöй.
Бöрынджык тöдмалi, мый батьлы, кыдзи войнаса инвалидлы, став лекарствосö сетöны дон босьттöг. Чайта, мый сиктсаыдлöн донаджык лекарство вылас збыльысь сьöмыс эз чуктыв. Ассьыныс дзоньвидзалунсö бурмöдöм могысь этшаник сьöмсö лишöдны найö эз кöсйыны. Семьясö пайкöмысь вежавидзисны. Гашкö, и сиктас тайö бурдöданторъяссö эз вайлыны. Со и волiсны бать дорö да ассьыныс дой-висьöмсö висьтавлiсны, мед сiйö мунас да врачьясыслы няргас на йылысь. Тэныд пö сэк став тайö лекарствосö дон босьттöг сетасны. Ог и тöд, кыдзи бать юрас кутлöма та мында висьталöмсö. Но некодöс эз вунöдлы. Воас вöлi бöр да сумка тыр лекарство ваяс. Сэсся быдöн аслыныс коланасö да лöсяланасö босьтавлiсны.
– Ёна жö шензисны врачьясыс, – вашмунöмöн висьтавлiс гортсаяслы бать. – Та мында висьöмöн пö век на ловъя?
Казьтысян лун
Полина Ивановна садьмис водз. Нöшта на и кыпыд сьöлöмöн. Сiйö во чöж нин виччысис тайö лунсö, кор асывсяньыс бара лоас коланаöн йöзыслы. Торйöн нин чин новлысь войтырлы. Бöръя воясас тайö луннас и олiс быттьö. Сiйö вöлi сылы лов пыкöдöн. Тайö луннас вель уна во сайын кувсьылiс верöсыс, нималана шылад тэчысь.
Сы сайö Полина Ивановна петавлiс вель томöн на. И вöлi таысь зэв любö. Кыдзи нö татöгыс. Öд сiйö лои паськыда нималана мортлöн гöтырöн. Мортлöн, кодöс пыдди пуктылiсны весиг медся ыджыд чин новлысьяс. Сылы вöлi зэв нимкодь, кор верöсыскöд орччöн восьлалiгöн паныд воысьяс дзоргисны на вылö. Аньяс, дерт жö, вежавлiсны. Тадзи тай чайтсис-а. Мый кöть, верöсыс кö ёна ыджыдджык арлыда. Концертъяс, быдсяма чукöртчöмъяс дырйи верöсыс пукалiс ыджыд чинаяскöд орччöн. И дерт жö, Полина Ивановна сэнi жö вöлi. Сылы кажитчис, кыдзи сы дорö пыдди пуктöмöн шыасьлiсны тайö чина войтырыс. Мукöд нывбабаыслы некор накöд татшöм матын не пукавлыны. Найö некор эськö эз кужны мöвпыштлыны öта-мöдкöд шмонитана сёрни нуöдöм йылысь. А сiйö со вермö.
Но во бöрся мунiс во. Верöсыс, дерт, пöрысьмис. Аньлы эз нин вöв сэтшöм любö восьлавны чушиктысь мортыдкöд орччöн. Унаöн на паныдасигас тöдмавлiсны шылад тэчысьтö да вежавидзöмпырысь чолöмасисны, и тайö выя бордöн моз на мавтыштлiс Полина Ивановналысь сьöлöмсö. Öд верöсыскöд пöся чолöмасьöмыс вичмылiс тшöтш и сылы. И воис со кад мунны верöсыслы таладор югыдiнсьыс. И шензьы кöть эн, а шылад тэчысь некымын лун кежлö бара лолi зэв нималанаöн. Сы йылысь бара гижисны газетъясын, сылысь нимсö асывсянь рытöдз шуалiсны радио да телевизор пыр. Юргис сыöн гижлöм шыладыс, кодöс дыр нин эз кывлыны. Гуасьнысö волiсны став чина войтырыс. Юкисны Полина Ивановнакöд шогсö. И нывбаба выль пöв лолi тыдалана мортöн, кодöс тöдiсны да пыдди пуктiсны верöс вöснаыс. Гу дорас бара гарыштiсны верöсыслысь став чинъяссö, ыджыд нимъяссö. И Полина Ивановна йылысь бур кыв шуны эз вунöдны. Весиг медся ыджыд чин новлöдлысьыс матыстчылiс да кисö топöдлöмöн сьöлöм сетiс.
Сэсся, дерт, бара вушйис верöсыслöн нимыс да вöчöмыс быдлунъя олöмсьыс. Сöмын кулан лунсяньыс во кольöм мысти бара бергöдчылiс Полина Ивановна дорöдз сiйö югыд кадыс, код вöсна и петлiс верöс саяс. Сы дорö гортöдзыс кежавлiсны чина и чинтöм войтыр. Казьтыштлiсны верöссö да шуавлiсны, кутшöм ыджыд пай пуктiс сiйö шылад тэчан уджö. Сiйöс пö таысь век мöдасны бур кывйöн казьтывны. Радио да телевизор пыр ворсiсны верöсыслысь тэчöм шыладсö. Сэсся öтлаын ветлiсны гу дорас да сэнi на выль пöв шуалiсны тайö жö кывъяссö. Но вочасöн кежалысьыс лои пыр этшаджык. Вежсисны чин новлöдлысьяс. Тайö луннас радио да телевизор пыр верöсыслöн тэчлöм шыладысь сетлiсны неыджыд юкöнъяс. Важ чинаяс пыдди локтiсны йöз, кодъяс, гашкö, пель сэрöгнас сöмын кывлiсны Полина Ивановналöн верöс йылысь. Но мода радиыс век жö волiсны казьтыштнысö. Верöссö ловъядырйиыс на тöдысь йöзыс пыр этшаммис и этшаммис.
Со и тайö асыв Полина Ивановна виччысис воысьясöс. Лача кутiс, мый бара ыльöбтасны-пырасны, пукыштасны да ставöн ветласны верöс гу дорас. Олöма нывбаба вежон нин дасьтысис, мед вöлi мый пуктыны пызан вылас, нуны гу дорас вошйöдны. Со нин дас час матыстчис. Некод на эз тотшкöдчы. Восьтлiс радиосö да телевизорсö. Сэнi помся висьталiсны, кутшöм пакöсьтъяс вöчсьöны му вылас. Дас öти бöрас Полина Ивановна ышлолалiг пасьтасис, сöвтiс сумкаö сёянтор да автобусöн мöдöдчис кладбище вылö. Лача на кутiс, мый талун верöссö бур кывйöн казьтылысьясыс веськöдчисны сэтчö асьныс, сы дорö кежавтöг. Но гу дорас некод жö эз тыдав. И Полина Ивановнаöс шымыртiс шог. Сыысь, мый лоис некодлы ковтöмöн.
Карко
Карко лёкысь нетшыштiс няйтö вöйöм бöръя коксö да мöдöдчис водзö. Позис эськö неылын тыдалысь туй кузяыс мунны, но вöвлöн сьöлöмыс майшасис. Вермас нем виччысьтöг мыччысьны сiйö дядьöыс, код дорысь öнi пышйис, да дом йылысь бöр косöдас мустöм гидас. Вöв тöдiс, кытчö сiйö мунö. Бадьясыс швачöдiсны морöсас, ёсь увъяс на гирснитлiсны кучик кузяыс да весиг парсыштлiсны. Но тайö эз падмöд Каркоöс мунны буретш туйпöлöнса вöртiыс. Ылö эз жö кеж, пыр дортiыс восьлалiс. Ок эськö, скач кö тöвзьыны. Но татi он вермы. Тэрмасьтöг ковмö кыссьыны.
Сылöн вöв сьöлöмыс нимкодясис, мый регыд мысти бара мыччысяс важ оланiныс, кытöн ставыс сылы матысса да тöдса. Син водзас сувтöдiс олöма мортсö, кодi сiйöс гежöдика доддявлiс да тэрмасьтöг вöтлывлiс турунла либö песла. Эз бара лёкысь кучкыв ньöрторнас. Карко вöлi ышмылас да дзикöдз ньöжмöдчылас. И сöмын сэки мортыд небыдика шлячнитлас мышкас да скöравтöг шуыштас:
– Унмовсин али мый нö, Карко?
А öнiя кöзяиныс, код дорö код тöдас кыдзи веськавлiс, сiйöс эз тадз видз. Доддялас да лёкысь плетьнас кульыштас мыш кузяыс. Оз öтчыдысь на и. Карко эськö важ кöзяин дорас моз босьтчылас жö тэрмасьтöг рöдтыштны, но выльыс зэв пеж кывъяс горзiгтыр нöшта на ёнджыка кульыштас:
– Мый джöмдiн! Кадыс абу! Дыш рунь! Ме тэнö велöда, кыдзи колö вöвъясыслы ветлöдлынысö.
Но эз вачкылöмсьыс пышйы сы дорысь Карко. А гажтöмысла. И эскис, мый важ кöзяиныс тшöтш жö гажтöмтчö сыысь. Локтас öнi сы дорö да ёна и нимкодясьны босьтчас. Малалас да шыльöдас Каркоöс, кыдзи пыр вöлi вöчлö асывъяснас. Тайö мöвпъясыс содтыштiсны вöвлысь öдсö. Телепит вöлi öдйöджык мунны, медым вайны важ кöзяиныслы нимкодясьöмсö. Но шор вуджигöн пидзöс вылöдзыс вöйис няйтас. Эз нин чайт петны. Выныштчылас кыскыны сёйсьыс коксö, да некыдзи оз шед. Час кымын ковмис петнысö, кытчöдз водз кокъясыс эз шедны да кос муö веськавны. Сэсся бöр кокъяснас зэвтчис да кыскис найöс няйтсьыс. Пыркöдчыштiс öшйöм сёйсьыс да лолыштöм бöрын водзö вöрзьöдчис.
Сöмын рытладорыс воис сиктас, кöнi нэмсö олiс да вöв уджсö вöчис, кöнi сiйöс чаньöн на босьтiс ас дорас бур мортыс, кодöс вöв лыддис аслас медбур ёртöн. Со нин керкаыс, код йöрын Карко йирсьылiс. Со лэбулыс, код улын дзебсясьлiс зэрысь да тöлысь. Вöв весиг скачöн матыстчис керка дорас. Кöсйис öдйöджык вайны мортыслы нимкодьлун. Керка дорас некод эз тыдав. Карко гöрöктiс. Тадзи век вöлi вöчö, кор матыстчас да некод оз тыдав. Сэки кöзяиныс вöлi мыччысяс, восьтас потшöссö да лэдзас Каркоöс йöрас. Сэсся чöскыда вердас да пöттöдзыс юктöдас. Мый кö некод эз мыччысь öнi? Карко бара гöрöктiс. Видзöдiс керка пельöслань, кытысянь век мыччысьлiс кöзяиныс. И öд збыльысь сiйö мыччысис. Зэв ньöжйö локтö. Аддзис Каркоöс да ас улас шуыштiс: