Александр Корнейчук – Драматичні твори (страница 79)

Благонравов. Прошу.

Огнєв. Начальником, розвідвідділу у нас ще цей, Уді-вітельний?

Благонравов. Так. Полковник Удівітельний.

Огнєв. Пробачте, але він бреше на кожному кроці. Адже на станції понад двісті танків.

Г орлов,; Що таке? (Сміється.) Звідки вони, з місяця впали?

Огнєв. Учора один полонений показав — триста, другий — двісті. Навіть коли взяти середню цифру...

Г о р л о в. Обоє набрехали. Мало вони брешуть! Залякати хочуть. Це їх метод. (Натиснув кнопку.)

Ввійшов ад’ютант.'

Удівітельного, швидко.

А д’ ю т а н т. Єсть! (Виходить.)

Огнєв. Розвідникам моєї тридцятої дивізії повідомив партизан, що за останні десять днів пройшло п’ять ешелонів цистерн на Колокол. Для чого їм стільки бензину? Ясно, що там не п’ятдесят танків.

Г орлов. Але й не триста.

Огнев. А скільки?

Горл о в. Та звідки у них тут стільки танків? Тільки дурень може зняти зі всього фронту танки і. стягнути їх на одну станцію Колокол.

Огнєв. Це не тільки станція, це фортеця, трамплін для стрибка. Адже ж коло неї генерал Орлов танцює два місяці

і нічого вдіяти не може.

Горлов. А ось тепер зробимо одним махом. Партизан твій набрехав. Вони завжди дуже брешуть і мало роблять.

Гайдар. Погано у нас з розвідкою. Треба вжити серйозних заходів.

Горлов. Чому? Не згоден.

Входить Удівітельний.

Удівітельний. Полковник Удівітельний прибув за вашим наказом.

Г орлов. Скільки танків на станції Колокол?

Удівітельний. П’ятдесят, товаришу командуючий.

Горлов. Не більше?

Удівітельний. Може, підтягнули за ці п’ять днів ще трохи, але не думаю.

Горлов. А Огнєв каже — триста.

Удівітельний. Звідки, товаришу командуючий? У них на весь наш фронт зараз, напевно, не більше як п’ятсот.

Горлов. Вірно.

Огнєв. А чому бензин так посилено перекидають німці на Колокол?

Удівітельний. Не знаю. Мабуть, готуються до майбутнього наступу. У них взагалі там склади.

Огнєв. Хто ними зараз командує?

Удівітельний. Не можу знати. Раніше командував цей... от забув, прізвище у нього важке, генерал-майор фон... його зняли. Зараз який фон, не знаю.

Огнєв. Яка зараз вогнева сила цієї групи?

Удівітельний. Звичайних чотири дивізії, приблизно сімдесятивідсоткового складу. Точно сказати не можу.

Огнєв. Є у них лижні полки?

Удівітельний. Думаю, що полків нема, може, є невеликі групи. Адже німці до зими ке готувались.

Огнєв. Чорт вас забери, мене не цікавить, що думаєте ви, а цікавить, що є у німців в дійсності. Знаєте ви чи ні? Відповідайте.

Колос. Заспокойся, Володю.

Горлов. Ти що ж галасуєш, на ярмарок приїхав?

О г н є в. Його спитайте, чому він бреше, як на ярмарку. Що цс таке? «Можливо», «думаю», «мабуть». Як же ви розробляєте наказ за такими плутаними відомостями розвідки?

Благонравов. У нас є дані, не турбуйтеся.

Огнєв. Дані. Авіація не працює через хуртовину п’ять днів. Які дані ще у вас є? Та за цей час німці чортзна-що могли зробити. Товаришу член військової ради, не можна так далі, що ж це таке! (Підняв руку до бинта на голові.) Фу, голова розривається...

Гайдар (встав). Товаришу командуючий! Я мушу по говорити з вами. Прошу на кілька хвилин.

Горлов. А що?

Гайдар. Там скажу. (Пішов у другу кімнату.)

За ним виходить Г орлов.

Колос. Заспокойся, Володю. Болить дуже?

Огнєв. Так.

У д і в і т е л ь н и й. Не розумію вашої істерики, генерал-майор Огнєв. Я вважаю, що...

Колос (перебиває). Слухайте, товаришу Удівітельний, ви б краще замовкли. Бо коли він зараз випустить у вас кулю, то я в будь-якому трибуналі буду доводити, що так

і треба було зробити.

Удівітельний. Я можу піти, щоб ваші делікатні нерви заспокоїлись. (Вийшов.)

М и р о н. От фрукт!..

Благонравов. Ні. Він просто недалека людина, з обмеженими здібностями.

М и р о н. Чого ж ви його тримаєте?

Благонравов. Не я його призначав. Ви думаєте, мені з ним легко? Доводиться миритись.

М и р о н. Але чому?

Благонравов. Як вам сказати, воював він разом з командуючим увесь час, ще з громадянської. Працівник старий, чесний, заслужений. Але слабкий.

Входять Горлов та Гайдар.

Горлов. Ось що, ваш сусіда ліворуч — командуючий двадцять п’ятої, Орлов, вийде до Олександрівки і- забезпечить твої тили, коридор твій не закриють, не турбуйся. Коли ж вони і стягнули трохи танків, це дрібниця. Вийти з укріплення на сніг побояться. Попереджаю, наказ виконувати точно. За найменше відхилення — відірву голову. Це запам’ятай міцно, а за недостойну поведінку тут зауважую. Надалі буду вимагати по всій суворості. Ясно? Я питаю, ясно?

Огнєв. Так точно, товаришу командуючий. Дозволите йти?

Г орлов. Ідіть.

КАРТИНА ДРУГА

Квартира командуючого фронтом. На сцені нікого немає, тільки Чути шум з другої кімнати. Там зібрались гості. Вшановують Горлова. Ввійшли Ми рон і Гайдар. Мирон ставить на стіл пляшку вина, келихи, наливає.

М и р о н. Давайте по одній. ^Л