Александр Корнейчук – Драматичні твори (страница 38)
Валя
Терентій Йосипович. Швидше б Платон приїхав.
Валя. Ви думаєте...
Терентій Йосипович. Та зрозумій ти, ніхто зараз нічого сказати не може.
1-й лікар. Може, викликати допомогу з столиці, літаком?
Ж і н к а - л і к а р. Що ви, летіти три години, та до аеродрому у нас і в столиці стільки ж...
Терентій Йосипович. При таких травмах це неможливо.
Входять А р к а д і й і Ліда.
Аркадій. Христино Архипівно, у вестибюль нікого не пускати.
Христина Архипівна. Голубович дзвонив, що приїде...
Аркадій. Який Голубович?
Христина Архипівна. Що до вас був завідуючим, професор...
Аркадій. А хіба він ще живий?
Христина Архипівна. Живий. Дорога людина...
Аркадій. Його пропустіть, а більш нікого.
Христина Архипівна. За перегородкою сидить не наш...
Аркадій. Попросіть його негайно піти.
Христина Архипівна. Добре...
іаказав вам облишити приміщення. Так що прошу.
Аркадій. Що?! Ви збожеволіли...
Назустріч Аркадію виходить секретар обкому, за ним Бублик.
Пробачте, Григорію Павловичу, пробачте.
Христина Архипівна
Секретар обкому. Нічого, нічого...
Аркадій. Дозвольте доповісти...
Секретар обкому. Я знаю... Не гайте часу... Ви вірите Кречету?
Аркадій. Він робив складні операції, правда, не завжди вдало, але все зараз залежить від хірурга.
Терентій Йосипович. Аркадію Павловичу, не тільки від хірурга. У хворого слабе серце.
Аркадій
Терентій Йосипович. Пробачте...
Ліда. Аркадію Павловичу!
Аркадій. Пробачте...
Ліда. Коли ж можна буде перевезти додому тіло тата?
Аркадій. Тільки скінчиться операція, я дам розпорядження, і ми перевеземо тіло батька.
Ліда. Я почекаю тебе тут...
Аркадій. Іди, Лідо, сядь там.
Христина Архипівна. Зараз, зараз.
Ліда. Дайте мені води...
Швидко входить професор. Христина Архипівна вклоняється йому.
Професор. Халат, голубонько... Операція почалась?
Христина Архипівна. Ні! Чекаємо Кречета...
Професор
Христина Архипівна
Аркадій. Прошу не шуміти!
Професор. Слухаю!
Аркадій. Я не вам.
Секретар обкому. Хто це?
Аркадій
Професор підходить до лікарів. Всі виструнчились.
Професор. Ну... От і прийшов екзамен... Витримаємо? Мовчите?.. Розумію...
Терентій Йосипович. Борисе Аркадійовичу...
Професор. Молодий чоловіче, коли в лікарні надзвичайний випадок, ні один лікар сидіти не має права.
Аркадій встає.
Вас це не стосується.
Аркадій. Це секретар обкому партії.
Професор. Хвилюєтесь?
Секретар. Так...
Професор. І я, братику, хвилююсь... Але нам не можна. Так. Не можна.
Входить Берест, за ним Платон.
Платон. Хворий готовий до операції?-Лікар. Так.
Платон. Давайте на стіл...
Професор. Я прийшов, щоб сказати тобі — вірю... вірю... вірю... Іди. Я чекатиму тебе тут.
Хтось із присутніх. А нам можна бути на операції? Аркадій. Можна, можна. Ви тільки одягніть халати... Платон. Під час операції я прошу нікого не пускати.
Аркадій
Берест