Вольтер – Орлеанська діва (страница 9)

Був городок, як сотні городків; Та не умре ім’я його довіку, Бо жертву він прекрасну і велику Для Франції та короля зложив. Про Домремі озвуся я хвалою, — Хай з уст в уста іде вона луною! О Домремі! Серед твоїх долин Нема ні персиків, ані цитрин, Ні золота, ні чистих вин шипучих, — Та Жанну ти родив для діл могучих². Кюре, що всюди, де лише бував, Своє насіння щедро розсівав, — Колись чернець, — охочий до осанни, А також і до чарки та до панни — Такий був батько героїні Жанни. Стан покоївки, круглий та гладкий, — Ось форма, що її отець святий Обрав, щоб вилити це дивне диво. В шістнадцять літ, моторну та вродливу, До корчми Жанну віддали служить: Їй коні там доручено глядіть. Рішуча, горда, чесна у звичаї, Вона очима, як зірками, сяє; Зубів, як перлів, тридцять два блищить, Скрашаючи рожевого їй рота, І вся її струнка, міцна істота Серця такою свіжістю п’янить, Аж цілувати всіх бере охота. Хоч перса й темні, а зате тверді, Знадливі й для поважного судді, І для священика й для капітана. В’юнка, весела, дужа та рум’яна, Вона спочинку не дає рукам, Слугуючи і простим, і панам, — А мимохідь дасть ляпаса гучного Нахабі, що безстидно ухопив Її за груди чи за повну ногу; Працює, носить вина із льохів, Годує коні, чистить, напуває, — Чи, сівши верхи, чвалом їх пускає³ Незгірш від славних римських вояків. О мудросте! О божий супокою! У порох падають перед тобою Великі й славні, принци й королі — І до небес підносяться малі! Святий Денис, посол твій на землі, По замках та палацах не блукає, Невинності в князівен не шукає, — Ні, пташечку химерну та легку Знаходить — де, панове? — у шинку. Був саме час йому туди з’явитись, Щоб Жанні в небезпеці прислужитись І зберегти дівоцтва пишний крин: Лиха ніколи не дрімає сила, І тільки б трошки запізнився він, — Вся Франція в неволі б заніміла. Гладкий чернець, на ймення Грібурдон, Що кинув із Шандосом Альбіон, В тій корчмі Жанни назорив поставу — І покохав, як батьківщини славу. Натуру мавши підлу та лукаву, Ладний і чорту слатися до ніг, Шахрай, обмовник, сповідач і шпиг, Він знав чаклунське таємниче діло⁴, Що перейшло із глибини віків