реклама
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 10)

18
Від магів та єврейських мудреців I в нашу землю, Господеві милу... Тепер його забули серед нас. О дні тяжкі! О звиродніння час! Він вичитав із книг кабалістичних, Що Жанна — сил посланниця одвічних, Що носить під спідничкою вона Кінець війни, для всіх іще незримий, I заприсяг, у злі досягши дна, Христом і чортом та всіма святими Її оплутать чарами земними, Дівочості палладій звоювать5, В молитвах і блюзнірстві невситимий: «Британію і церкву врятувать Повинен я, склонившись перед ними; Обом же їм ретельно послужу — Ну, та й собі самому догоджу». Під той же час, мужлай над мужлаями, Погонич мулів загадав те саме, — І, правду мовивши про молодця, Він був нічим не гірший за ченця, І день, і ніч приносити готовий Дарунки грубі дикої любові, А рівність їхніх станів життьових Могла б невинну спокусить на гріх. На щастя, досі стид і чеснотливість Перемагали невідступну хтивість, Та добре бачив Господа слуга, До чого може призвести жага, І, стрівши раз суперника свойого, Таку промову він сказав до нього: «Вартніші ви, мій рицарю, єсте За мули всі, яких ви глядите, І гідні недоторканої діви; Вона чарує серце і мені, Обидва ми коханці запальні, І вірністю рівняєтесь мені ви. Тож краще ласий шмат ми поділім, Аніж змагатись без ладу над ним, — Тоді б обидва щастя ми втеряли... На неї я накличу сон міцний, Щоб спалося, не прокидалось їй, А ми б над нею по черзі не спали». По слові тім він книгу ухопив І викликав того споміж чортів, Що звавсь Морфеєм за старих часів. Цей дух тепер у Франції витає: Як зранку велемовний адвокат З Кюяса сипле блискавки цитат, Він із панами суддями дрімає; Удень він тихий навіває сон Нещасним, що новітній Массільйон Їм каже казань на гугнивий тон, І ввечері одверто позіхає, Трагедії чекаючи кінця. Отож, почувши виклик від ченця, Він дві сови запріг у колісницю I лине, щоб приспати голубицю. До Жанни він, скрадаючись, іде, I чорний мак на груди їй кладе, І, знаючись на ділі чародійнім, В уста їй дише подихом сновійним. Так, люди кажуть, і чернець Жірар 6, Невинну висповідуючи діву, Із грішних уст наслав на неї чар