реклама
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 5)

18
І чар кохання безутомно п’ють. Покинувши свою постелю зранку, Вони в тонкім вибагливім сніданку По ночі свіжих набирають сил. Тоді, здіймаючи в повітрі пил, Іспанські коні їх несуть на влови, І пси в гонитві веселять діброви. Повернуться — вже купіль жде на них, I ллються, ніби чарівничі струми, Оливи аравійські та парфуми На тіло чисте, як одвічний сніг. Коли ж обіду любий час настане, Тетерюки сочисті та фазани, Приправлені майстерно сяк і так, Лоскочуть ніздрі, тішать очі й смак. А і прозорий, спінений, іскристий, Токаю плин янтарно-променистий Їх мозок огріває й веселить — I дотепи зриваються щомить З рум’яних уст, кипучі та мінливі, Як вина в кришталевім переливі. Бонно зо сміху пада, умліва, Ті гострі вихваляючи слова. Скінчивсь обід — і травлення спливає У гомоні, серед розмов легких; Алена вірші розважають їх, А там зайде про мавпи, попугаї, Про докторів, про блазників двірських, А там і ніч; досвідчені актори Комедією тішать їхні зори, — І врешті пару безтурботну знов На ложі щастя з’єднує любов. Заглибленим в солодке раювання, Їм кожна ніч — як перша ніч кохання, Хвилина кожна — порив огняний; Ні ревність їх, ні туга не труїла, І навіть час, невтомний чародій, До ніг Агнесі склав побожно крила. Шляхетний Карл не раз, не два казав, Стискаючи її в солодкій млості: «Земні держави й неба високості За твій цілунок я б, Агнесо, дав! Усе бредня: і трони, і походи. Парламент мій клене моє ім’я7, Плюндрують нас англійці-мореходи. Та що по тім, коли твоєї вроди Незцінним скарбом володію я!» В цій мові героїзму небагато, Але й герой, що з милою лежить, Не раз такого може наказати, Від чого потім мусить червоніть. Так жив король для втіхи чарівної, Як той абат в догоді та спокої. — А принц англійський в лютому розбої8, Озброєний, невтомний, на коні, По Франції нещасній день при дні, Склонивши спис, піднявши забороло, Літав, мечем усе тнучи навколо. Він б’є, плюндрує, валить мури він, Серед страшних пожарищ і руїн Кров проливає, вимага данину, Солдатам кида й матір і дитину, Черниць ґвалтує під жорстокий сміх, П’є вина в бернардинців боязких, Карбує гроші з золота святих