До города, де в замку кам’янім
Велика й щедра Марсова скарбниця.
Там і мечі, й списи, і гаківниці,
І подарунок пекла, нам на страх, —
Гармати у погрозливих рядах.
Уже здаля виднілись вежі чорні.
Мандрівники хоробрі та моторні
До них завзято линули учвал.
Лише Трімуйль, чий благородний пал
Довіку славен буде поміж нами,
З дороги збився, до своєї дами
Схиляючись і полум’ям розмов
Освідчуючи вогняну любов.
В долині, де струмок шумів студений,
Де кипарис підносився зелений,
Як піраміда, — він уже сто літ
Розвеселяв увесь окольний світ,
Була печера; там стрункі наяди
З сильванами ховались для відради.
Там чисте і прозоре джерело
Каскадами примхливими текло,
Стелились трави, як розкішний килим.
Стрункі жонкілі із жасмином білим
Немов шептали пастушкам: прийдіть
До нас мерщій, щоб солодко спочить
На цьому ложі, гідному Амура.
Чутлива пуатвинцева натура
До серця тії заклики взяла1.
І місце, й час, і повіви тепла
Та свіжості, і любки образ милий
Жадобу нестриманну пробудили.
З могутніх коней враз вони зійшли
І на зеленім муріжку лягли,
Зриваючи і поцілунки, й квіти, —
І німфи, заглядаючи крізь віти,
В долоні їм плескали без кінця.
Все птаство, від орла до горобця,
З їх прикладу навчалося любити.
В тім самім лісі, близько відтіля,
Була каплиця. Там напередодні
Шандосові останки, вже холодні,
Сира навіки прийняла земля.
Два панотці, одягнені у біле,
Як звичай і закон їм приділя,
Над довгим De profundis там потіли.
Поль Тірконель там і собі стояв:
Хоч церкву він не дуже полюбляв,
Та пам’ять друга цінував високо.
Вояки, загартовані в боях,
Нестриманому віддані пороку,
Вони з Шандосом мали спільний шлях,
Цураючися ніжності й любові.
Шандоса він, проте, любив, як міг, —
І слово дав розлити море крові
За того, хто від галльських рук поліг.
Він бачить у віконце: пара коней
На мураві пасеться без припони;
Біжить до них... Злякалися вони —
І чвалом до тієї гущини,
Де Ля Трімуйль, обнявши Доротею,
Про все забув за пристрастю своєю.
Чужому щастю ворог з давніх літ,
Заскреготав зубами страшно бритт
І крикнув: «О поріддя нечестиве!
Для безсоромних любощів своїх
