Витольд Гомбрович – Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета (страница 77)

ФІОР (показуючи на Професора): А цей кінь?

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: А це мій інтелект!

ПРОФЕСОР-КІНЬ: Ве-е-е!

ФІОР: Кого ви переслідуєте?

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Тих, що втікають!

ФІОР: Кров надто густо заляпала твоє обличчя, однак я впізнаю тебе.

Ти ж граф Гуфнаґель!

ГУФНАГЕЛЬ-ВЕРШНИК: Ні! Я ідея!

Геть!

ФІОР: Професоре!

Це ви? Професоре!

Професор рачки, під сідлом, з вуздою в роті, підскакує, хрипить.

ПРОФЕСОР-КІНЬ: О, так. О так, дякую!

Ве-е-е! Ве-е-е!

ЛАКЕЇ: Ноги виривати!

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Вйо!

Вибігають.

ФІОР: О, що це за гонитва!

О, що за втеча!

Влітають Генерал, Патрон, Маркіза в костюмах кінця Акту ІІ, вони мчать у тому самому напрямку.

ФІОР: Стійте! Кого ви наздоганяєте?

І від кого утікаєте?

ГЕНЕРАЛ, ПАТРОН, МАРКІЗА: Гулютубулю!

ФІОР: Ох, поясніть мені зрозуміліше!

ГЕНЕРАЛ, ПАТРОН, МАРКІЗА: Тьютутатуму!

ФІОР: Маркізо, адже це ви, пані!

Патроне! Таж це ви, не хто інший!

Наш дорогий патроне! І ви, генерале!

Хіба ви призабули мову?!

КНЯЗЬ-ЛАМПА: Коли людські діяння

Не вміщаються в словах,

То мова лускає...

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Хто їх там знає...

КНЯГИНЯ-СТОЛИК: Ех-ех, яке паскудство!

ФІОР: Друзі й подруги!

Поверніться самі до себе! Скиньте ті личини!

Годі вже забави, о, це надто болісно!

КНЯЗЬ-ЛАМПА: У тому-то вся гіч, що вже не можна повегнутися до себе.

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Нема такого шляху.

КНЯГИНЯ-СТОЛИК: Повегнутися до себе? Цікаво, як?

ФІОР: То й що тоді?

КНЯЗЬ, КНЯГИНЯ, ПРЕЛАТ: Уперед!

І лише вперед! Аж поки всі не скрутять в’язи!

Вперед і наново вперед! Галоп!

Вриваються Гуфнаґель і Лакеї.

ГУФНАГЕЛЬ-ВЕРШНИК: Галоп, гей, галоп!

Помічає Генерала, Патрона й Маркізу.

ГУФНАГЕЛЬ-ВЕРШНИК: Узяти їх!

ЗАМІШКОВАНІ: Туїфіітууууууууутатуа!

Лакеї хапають їх.

ФІОР (до Гуфнаґеля): Що ви хочете робити?

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Що? Не знаю, але в будь-якому разі я їм повириваю ноги! (До Лакеїв.) Виривати!

ФІОР: Заради Бога!

КНЯГИНЯ-СТОЛИК (сама до себе): Тільки це — і все?

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Раз козі смерть...

КНЯЗЬ-ЛАМПА. Ну то що ж...

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК (спершу із труднощами, потім дедалі плавніше):

Вирвати їм...

Вирвати їм...

Вирвати їм ноги!

Спочатку праву,

А потім ліву!

ЛАКЕЇ: Годі глянсувати! Вйо! Вйо!

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Гей, у галоп, галоп, галоп,

Галоп, галоп і гей же га!