Витольд Гомбрович – Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета (страница 76)

Заходить Жебрак, співаючи жебрацьку пісню.

ЖЕБРАК:

Ой, воспоможіть...

Ой, згляньтеся...

Ой, хто мені милостиню дасть?

Зелені, зелені ліщини...

Зелені, зелені березини...

ФІОР: Хто це?

ЖЕБРАК: Зелені, зелені березини,

Зелені, зелені ліщини...

ФІОР: Хто ти?

ЖЕБРАК (зненацька): Кріселка лорда Блоттона!

Утікає.

ФІОР: Що сталося?

Бо щось таки сталося... Що? Що саме сталося?..

КНЯЗЬ-ЛАМПА: Я й сам не знаю... Щось якось... Із наготою.

Начебто щось... не знаю... Потім смішки, ви́ски,

Всі запищали, що їх хтось лоскоче,

Мене теж наче лоскотало... в спину... і з боків,

І в мене запгопав годинник. Почали тлумитися...

І хі-хі, сміхи, потім кгики, гики.

Усе розгнуздалось. А тоді лакейство

Накинулось на панство... Це, гозумієте, начебто

В газеті написали, що «підгивні елементи скогистались із ситуації»...

ФІОР: Так-так... Усе так і було... А що тепер?

КНЯЗЬ-ЛАМПА: Тепег у нас геволюція.

ФІОР: Революція?

КНЯЗЬ-ЛАМПА (нечітко): Пагазити.

Знову влітає Курінь Лакеїв на чолі з Гуфнаґелем, який осідлав Професора.

ЛАКЕЇ: Ноги виривати!

Пролітають.

ФІОР: А це що?

КНЯЗЬ-ЛАМПА: Не знаю.

ФІОР: Куди вони так мчать?

КНЯЗЬ-ЛАМПА: Упегед.

Вітер.

ФІОР:

Форми дивацькі, обриси шалені...

Ні, я не відаю, не знаю, не розумію й не бажаю,

Не вловлюю і не сприймаю... безщасний я Фіор!

О, я Фіор безщасний!

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ: Фіог безщасний!

Із купи непотребу вилазить Прелат. Сутана застібнута шпильками так, що скидається на блузку та спідницю. На голові великий дамський капелюх, у руці парасолька.

ФІОР: Чорна жінко, чого тобі?!

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Маестро!

ФІОР: Ага-а, це сутана!

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Нехай буде воля Твоя...

ФІОР: Прелате, якою була твоя доля?

ПРЕЛАТ-ЖІНКА: Годі й вимовити.

Словами не переповісти. Тож не питайте про шляхи,

Якими я пройшов, і ліпше взагалі

Нічого не питайте. Я мушу переховуватись.

Вибачте, я мушу переховуватись. Зрештою, раджу

Вам те саме.

ФІОР: У жінку, в лампу, в стіл мені перемінитися?

Ні! Я Фіор!

ПРЕЛАТ: Фіор!

КНЯЗЬ: Фіог!

КНЯГИНЯ: Фіог!

Забігають Гуфнаґель і Лакеї.

Гримає, темніє.

ЛАКЕЇ: Копита відкрутити!

ФІОР (Гуфнаґелеві): Потворо! Стій!

ГУФНАҐЕЛЬ-ВЕРШНИК: Не можу!

Я галоп!