Уилки Коллинз – Місячний камінь (страница 38)
Тим часом сержант Кафф вів далі.
— Правильний мій висновок чи ні, міледі, я повинен був насамперед перевірити його. Я запропонував вашій милості оглянути всі гардероби в домі. Це був єдиний спосіб відшукати одяг, який, цілком імовірно, залишив пляму на дверях, і це був єдиний спосіб перевірити мій висновок. Що ж із цього вийшло? Ви, міледі, погодились на це; містер Блек і містер Еблуайт погодились теж. Одна тільки міс Веріндер стала на перешкоді слідству, категорично відмовившись. Ось це й переконало мене в тому, що моя точка зору правильна. Якщо ж ви і містер Беттередж все-таки не хочете погодитися зі мною, то ви, напевно, просто не помічаєте й не хочете зрозуміти того, що сталося на ваших очах буквально сьогодні. Адже я при вас сказав вашій доньці, що її від'їзд — за даного стану справ — стане на перешкоді до відшукання її алмаза. І ви самі бачили, як вона наказала кучерові їхати, незважаючи на мою заяву. Ви бачили на власні очі, як, замість подякувати за те, що містер Блек зробив більше за всіх, щоб дати мені ключ до цієї загадки, вона привселюдно образила містера Блека на порозі дому своєї матері. Що все це значить? Якщо міс Веріндер не причетна до приховування алмаза, — то що це значить?
Він поглянув на мене. Було жахливо чути, як він наводив доказ за доказом проти міс Речел, і усвідомлювати, що тобі, при всьому жагучому бажанні захистити її, нема чого заперечити йому. Я, дякувати богові, стою вище доказів здорового глузду. Це допомогло мені твердо удержатись на точці зору міледі, як на своїй власній. Це підбадьорило мене, і я не розгубився перед сищиком Каффом. Отже, скористайтесь, добрі друзі, моїм прикладом! Він врятує вас від багатьох неприємностей. Виховуйте в собі почуття вищості над доказами здорового глузду й побачите, як ви підріжете крильця всім розсудливим людям, якщо вони захочуть дошкулити вам, ніби вам же на користь.
Не дочекавшись відповіді ні від мене, ні від моєї пані, сержант Кафф продовжував (о, як мене дратувало, що його зовсім не збентежило наше мовчання!):
— Ось вам факти, міледі, що говорять проти однієї міс Веріндер. А тепер давайте розглянемо факти, що говорять проти міс Веріндер і покійної Розанни Спірман разом. Повернімось на хвилину, з вашого дозволу, до відмови дозволити оглянути її гардероб. Після цієї відмови я вже прийшов до свого висновку, але мені треба було вияснити два питання. По-перше, як надалі продовжувати слідство? По-друге, чи є в міс Веріндер у домі спільниця серед служниць? Уважно обміркувавши це, я вирішив вести слідство, — як ми називаємо в нашій професії, — досить неправильно. І ось чому: адже я мав справу з сімейним скандалом, який не повинен вийти за межі сім'ї. Чим менше розголосу, чим менше допомоги від сторонніх, тим краще. Звичайний спосіб затримувати людей за підозрінням, допитувати їх на суді й тому подібне — тут зовсім не годиться, оскільки сама ваша, міледі, донька, як я гадаю, була призвідницею всієї справи. В даних умовах я відчув, що найбільш підхожою людиною, яка могла б допомогти в моєму слідстві, є містер Беттередж, з його характером і становищем у домі; крім того, він добре знає слуг і дорожить честю сім'ї. Я взяв би в помічники містера Блека, але тут завадила одна обставина. Він із самого початку підмітив, куди веде моє слідство, і, при його відданості міс Веріндер, порозумітися з ним було неможливо. Я докучаю вашій милості цими подробицями для того, щоб показати, що я не виніс цієї таємниці за межі сімейного кола. Я — єдина стороння людина, яка знає цю таємницю, і моя кар'єра сищика залежить від того, наскільки я вмію тримати язик за зубами.
Тут я відчув, що
— Дозвольте доповісти вам, міледі, — сказав я, — що я, в усякому разі, ніколи, наскільки мені відомо, не допомагав цьому огидному слідству з початку й до кінця, і прошу сержанта Каффа спростувати мої слова, якщо він зможе!
Розваживши таким чином душу, я відчув велике полегшення. Міледі виявила мені честь, по-дружньому поплескавши мене по плечу. Зі справедливим обуренням глянув я на сищика, бажаючи з'ясувати, що думає він про таке свідчення. Сищик присмирнів, наче ягня, і, здавалося, став ще більш прихильним до мене.
Міледі запропонувала йому продовжувати його пояснення.
— Я розумію, — сказала вона, — що ви чесно докладали всіх зусиль на користь того, що вважаєте моїми інтересами. Я готова вислухати, що ви скажете далі.
— Те, що я скажу далі, — відповів сержант Кафф, — стосується Розанни Спірман. Я впізнав цю молоду жінку — як ви, міледі, можливо, пам'ятаєте, — коли вона принесла сюди білизняну книгу. До того часу я сумнівався, чи довірила міс Веріндер кому-небудь свою таємницю. Але, побачивши Розанну, я змінив свою думку: в мене відразу ж виникла підозра, що вона знає про захований алмаз. Бідолаха померла жахливою смертю, і я не хочу, щоб ваша милість тепер, коли її нема на світі, могла подумати, що я був несправедливо жорстокий щодо неї. Якби це була звичайна крадіжка, я виправдав би Розанну, за браком доказів, нарівні з іншими слугами в домі. Досвід говорить нам, що коли з жінками, які побували у виправному будинку, а потім поступили на службу, — коли з цими жінками поводяться лагідно і справедливо, вони здебільшого щиро розкаюються і виявляються гідними тієї уваги, яку їм приділяють. Але це не була звичайна крадіжка. Це був, по-моєму, хитро задуманий обман за участю самої власниці алмаза. Маючи це на увазі, я, цілком природно, згадав насамперед про Розанну й подумав таке: чи задовольниться міс Веріндер — прошу пробачення, ваша милість, — нашим припущенням, що Місячний камінь просто пропав, чи вона піде далі й постарається переконати нас у тому, що Місячний камінь украли? В останньому випадку Розанна Спірман — з репутацією злодійки — була в неї під рукою як найбільш підхожа особа, щоб навести вас, міледі, і мене на хибний слід.
Чи можна було, запитував я себе, викласти справу проти міс Речел і Розанни з більш огидної точки зору, ніж ця? Виявляється,
— У мене була інша причина мати підозру до небіжчиці, — вів далі сищик, — причина, яка здавалась мені ще переконливішою. Хто міг якнайкраще допомогти міс Веріндер таємно одержати гроші за алмаз? Розанна Спірман. Жодна молода дівчина, будучи на місці міс Веріндер, не змогла б сама вести таку ризиковану справу. Вона повинна мати помічницю, а хто найбільше годився для цього, запитую я знову, як не Розанна Спірман? Ваша покійна служниця, міледі, прекрасно знала своє ремесло, коли була злодійкою. Я знаю, напевно, що вона мала стосунки з одним із тих небагатьох лондонських лихварів, які охоче дадуть велику суму за таку чудову річ, як Місячний камінь, не ставлячи делікатних запитань і не наполягаючи на незручних умовах. Запам'ятайте це, міледі; а тепер дозвольте розповісти, як мої підозріння підтвердилися вчинками Розанни і які ясні висновки можна з них вивести.
Слідом за цим він перебрав усі вчинки Розанни. Вони вже знайомі вам так само, як і мені, і ви зрозумієте, як ці незаперечні факти накинули тінь на пам'ять бідолашної загиблої дівчини, звинувачуючи її в причетності до справи зникнення Місячного каменя. Те, що він розповів, збентежило навіть мою пані. Вона нічого не відповідала, коли він скінчив. Але сержантові, здавалось, було байдуже, відповідають йому чи ні. Він вів далі — бодай його чорти взяли! — як завжди спокійно.
— Виклавши всю цю справу так, як я її розумію, — сказав він, — мені лишається тільки додати, міледі, що я збираюсь робити далі. Я бачу два шляхи довести слідство до успішного кінця. Один з них я вважаю найбільш певним. Другий припускаю тільки як сміливий експеримент, не більше. Ви, міледі, вирішите самі, який з них вибрати. Може, варто вибрати надійний шлях?
Моя пані зробила йому знак діяти самостійно й самому робити вибір.
— Дякую вам, — сказав сищик. — Ми почнемо з певного, оскільки ви дали можливість вибирати мені. Незалежно від того, залишиться міс Веріндер у Фрізінголлі чи повернеться сюди, я маю намір пильно стежити за всіма її вчинками, — за людьми, з якими вона бачиться, за прогулянками верхи або пішки, які вона робитиме, і за листами, які вона писатиме або одержуватиме.
— Далі що? — спитала пані.
— Далі, — відповів сищик, — я попрошу вас, міледі, взяти в дім на місце Розанни Спірман служницею жінку, звичну до таємних слідств, за розсудливість якої можу ручитись.
— Далі що? — повторила пані.
— Далі — і це останнє, — продовжував сищик, — я збираюсь доручити одному з моїх колег у Лондоні зав'язати стосунки з тим лихварем, який, як я щойно згадував, був раніше знайомий з Розанною Спірман і ім'я та адресу якого, — запевняю вас, міледі, — Розанна повідомила міс Веріндер. Не заперечую, на запропоновані мною заходи потрібні гроші і немало часу. Але результат їх безсумнівний. Ми з усіх боків оточуємо Місячний камінь і все дужче й дужче стягуватимем це кільце, поки не знайдемо алмаз у руках міс Веріндер, якщо тільки вона вирішить залишити його при собі. Якщо ж борги її не терпітимуть зволікання і вона наважиться продати його, у нас є напоготові людина, і ми зустрінемося з Місячним каменем, як тільки він прибуде в Лондон.