Стивен Фрай – Одіссея (страница 53)
155 Котляревський так і писав: «ізбий Енея з пантелику». —
156 Римляни любили ототожнювати чужих богів зі своїми, тож Астарту, чий культ був панівним у Карфагені, назвали Юноною. —
ЮПІТЕР. Цар богів. Страждає від сварок Юнони і Венери щодо долі Енея. Юпітер відправляє Меркурія до Дідони, аби та гостинно прийняла троянців. Коли ж Дідона дещо перестаралася з гостинністю, знов шле Меркурія нагадати Енеєві про його призначення. Переказує долю Енея, Асканія й Риму. Греки вшановували його під іменем Зевс.
ГЕЛІОС. Титан, бог сонця. Брат Прометея. Батько Кіркеї, Лампетії, Фаетуси і ще багато кого. Дід Медеї й Мінотавра. Трясеться над своїми биками та вівцями і був дуже розлючений, коли люди Одіссея пустили їх під ніж.
ГЕЯ. Прадавня земля. Донька Хаоса. Дітей має безліч, здебільшого страшних — Уран, Тифон, предок усіх потвор та гидот, Харібда, фурії (від Урана) тощо. Бабця й одночасно прабабця Зевса і його олімпських братів і сестер. Її дихання надихає провидицю в оракулі Аполлона у Дельфах.
ДЕЙОПЕЯ. Морська німфа в почті Гери. Віддана Еолові за дружину в обмін на торбу з вітрами.
ЕЙДОТЕЯ. Для друзів — просто Ейдо. Мила (в усіх відношеннях) донька Протея. Уподобала руді кучері Менелая і допомогла йому схопити та розпитати батька.
КАЛІПСО. Морська німфа. Будучи донькою титанів Океана і Тетіди, доводиться ріднею безлічі безсмертних і смертних творінь. Нав’язлива коханка Одіссея. Зі скрипом, але кориться наказу Зевса відпустити коханця на волю, ще й дає йому перекус у дорогу.
КІРКЕЯ. Чаклунка зі специфічним хобі — перетворювати подорожніх на домашніх тваринок. Донька Геліоса і морської німфи Перси. Тітка Медеї і Мінотавра. Була переможена Одіссеєм (не без участі Гермеса). Мати (від Одіссея) Агрія і Телегона. Радить Одіссеєві, як пройти крізь усі небезпеки на шляху додому. У «Телегонії» дарує Телегонові отруєний спис, яким той смертельно ранить Одіссея. Наприкінці поеми виходить заміж за Телемаха.
ЛЕВКОТЕЯ. Біла богиня, цариця океану. Колишня тітка Діоніса. Завжди готова допомогти моряку в шторм. Рятує Одіссея від гніву Посейдона.
ПЕРСЕФОНА. Цариця підземного царства і богиня весни. Донька Зевса й Деметри. Зведена сестра половини олімпійців. Пів року проводить у підземному царстві разом із чоловіком Гадесом. Її гаєм Одіссей ішов до брам підземного царства.
ПРОМЕТЕЙ. Брат титана Геліоса. Творець і друг людства. Подарував людям вогонь. За ці та інші вчинки засів у Зевса в печінках, за що поплатився власною.
ПРОТЕЙ. Морський старець, наділений даром змінювати форму й знати, що коїться у світі. Батько Ейдотеї. Любить поспати після обіду разом з тюленями, яких має пасти. Коли його скрутив Менелай з товаришами, розповів йому, де і як поживає Одіссей.
УРАН. Прадавнє небо. Син Геї. Вихолощений власним сином (від Геї) титаном Кроносом. З його крові та сперми постала Афродіта. З крапель його крові, які впали на Гею, постали фурії.
АРГУС. Вірний пес Одіссея, перший, хто впізнав його вдома. Аж соромно згадувати його в цьому переліку!
КАЛІДОНСЬКИЙ ВЕПР. Величезний і страшний, харчувався переважно немовлятами. Його Артеміда наслала на Етолію як прокляття за те, що еолійці мало їй молилися. Уполювати його зібралися ледь не всі сміливці Доби героїв, серед них — Ясон, Нестор, Тесей. Але вбили кабанчика Аталанта і Мелеагра.
ЛЕСТРИГОНИ. Раса жорстоких велетнів-людожерів, які вбили та з’їли майже усю команду Одіссея.
ПОЛІФЕМ. Страшний циклоп, одноокий велетень, ображений життям. Син Посейдона і морської німфи Тооси. Зведений брат Тесея і Пегаса. На диво ніжно любить свою худобу. Людей Одіссея теж любив — з’їв шістьох. Звалений з ніг вином жерця Марона. Одіссей під вигаданим ім’ям Ніхто перехитрив та осліпив його. Інші циклопи відмовилися прийти йому на допомогу. Проклинає Одіссея — і виконати це прокляття береться Посейдон.
ПРОБАТОР. Баран-кровопивця Поліфема. Мимовільний рятівник Нікого. Пішов на шашлик Зевсові.
СИРЕНИ. Двоє напівптахів, напівжінок, які спокусливими піснями заманюють моряків на скелі. Діти музи Мельпомени. Лише Одіссей спромігся чинити їм опір — за допомогою добрих мотузок, якими моряки міцно прив’язали його до щогли.
СКІЛЛА. Шестиголова морська потвора. Донька Кратея. За деякими звістками, є нащадком батька усіх потвор Тифона. З’їдає шістьох людей з команди Одіссея. У міфах згадується зазвичай разом із Харібдою.
ФУРІЇ, або ЕРИНІЇ. Алекто, Мегера та Тісіфона. Народила їх Гея, коли на неї впали краплі крові Урана. Зведені сестри Афродіти й Харібди. Невблаганні духи помсти — особливо проти кривавих злочинів. Доводили Ореста до божевілля, але лишили юнака у спокої стараннями Афіни, яка призначила їх хранительками миру та злагоди в Афінах. На новій посаді отримали ім’я Евменід.
ХАРІБДА. Чудовисько, яке живе у величезному вирі. Донька Геї. Зведена сестра фурій. У міфах згадується зазвичай разом зі Скіллою. Майже проковтнула Одіссея, але виплюнула.
ЦИКЛОПИ. Раса напівдиких однооких велетнів. Розумом, гостинністю чи уявою не вирізнялися. Виробляли сир у великих кружалах та просте вино. Не захотіли прийти на допомогу Поліфемові, коли той просив зловити Нікого (як назвав себе Одіссей).
Смертні
АГЕЛАЙ. Хитрий жених Пенелопи.
АМФІНОМ. Жених Пенелопи, намагався вбити Одіссея у спину. Не вийшло.
АНТІКЛЕЯ. Колишня цариця Ітаки. Донька Автоліка. Дружина Лаерта. Народила від нього Одіссея і Ктімену. Померла від горя через тривалу відсутність сина. Її тінь розповідає про свою смерть Одіссеєві в підземному царстві.
АНТІНОЙ. Ватажок женихів і найбільш настирливий з них. Намагався вбити Телемаха. Не вийшло. Намагався натягнути лук Одіссея. Не вийшло. Намагався ухилитися від стріли Одіссея. Теж не вийшло.
ЕВМЕЙ. Вірний свинопас Одіссея. Колишній царевич, якого викрали пірати та продали в рабство. У відсутність царя разом з Ментором виховує Телемаха. Гостинно приймає жебраків. Разом з Філетієм допомагає Одіссеєві перемогти женихів Пенелопи та повернути дружину, дім і царство.
ЕВРІКЛЕЯ. Вірна няня Одіссея і Телемаха. Упізнає Одіссея за шрамом на нозі від кабанячого ікла. Допомагає Одіссеєві перемогти женихів Пенелопи й повернути дружину, дім і царство. Милосердям до ворогів не вирізнялася.
ЕВРІЛОХ. Чоловік Ктімени, сестри Одіссея. На війні був першим заступником свого зятя. Любив дещо зловживати сімейним становищем. Пережив усі бурі, втік цілим та неушкодженим від кіконів, лотосоїдів, циклопів, лестригонів, не став свинею на острові Кіркеї, бачив підземний світ, утік від сирен, Скілли та Харібди. А от Зевса з Геліосом вже не осилив.
ЕВРІМАХ. Гучноголосий жених Пенелопи. А от Одіссея перекричати не зміг.
ЕЛПЕНОР. Наймолодший у війську Одіссея у Троянській війні. Йому пощастило як останній палці ковбаси в магазині — пережив усіх кіконів, лотосоїдів, циклопів і лестригонів — і все це, щоб впасти з даху на острові Кіркеї. Там він і спочиває в мирі157.
157 Гомер, до речі, любить ковбасні аналогії. Узяти хоча б 20 книгу, де Одіссей, мріючи про помсту женихам Пенелопи, крутиться на постілі немов ковбаса на вогні. Що ж, у команді Одіссея всім пощастило, приблизно так само — крім самого Одіссея. —
Стівен Фрай використовує відносно поширений англомовний вираз «shrewdest sausage in the stew» (найхитріша ковбаска у рагу), якою Елпенор, відповідно, не був — та й ніхто не був, крім Одіссея. —
ІР. Головний жебрак Ітаки. Так-то його звали Арней, а Іром його назвали на честь Іриди, посланниці богів, адже він постійно бігав за різними дорученнями від женихів. У бої безхатьків зазнав нищівної поразки від Одіссея.
КТЕСІПП. Жених Пенелопи. Любив коней і кидати копита у гостей.
ЛАЕРТ. Цар Ітаки (на пенсії). Батько Одіссея і Ктімени. Дуже ослаб після смерті дружини Антіклеї.
ЛЕОД. Жених Пенелопи, провидець.
МЕДОН. Посланець при палаці. У середні віки був би непоганим герольдом. Друг Телемаха за відсутності Одіссея.
МЕЛАНТІЙ. Козопас у змові з женихами Одіссея.
МЕНТОР. Вірний друг Одіссея. Разом з Евмеєм у відсутність Одіссея виховував Телемаха. Афіна перевтілювалася в нього щоб допомагати Телемахові в його мандрах.
НІХТО. Прокляття Поліфема. Хвалькуватий псевдонім.
ОДІССЕЙ. А це — цар Ітаки. Син Антіклеї і Лаерта. Онук Автоліка, який дає йому досить мізантропічне ім’я («розлючений»). Правнук Гермеса. Брат Ктімени. Чоловік багатостраждальної Пенелопи. Коханець Кіркеї, Каліпсо і (за «Телегонією») Каллідіки. Господар вірного пса Аргуса. «Віддалений» батько Телемаха (від Пенелопи), Аргія і Телегона (від Кіркеї) і (за «Телегонією») Поліпоета (від Каллідіки). Поліфем знав його як Нікого. Римляни ненавиділи його під іменем Улісс. В усіх пригодах Одіссея йому сприяла Афіна. Один з провідників грецького війська у Троянській війні. Вигадав (не без допомоги Афіни) хитрість із дерев’яним конем. Неперевершений у хитрощах і вигадках. Був битий бурями, пройшов багато випробувань, бачив чимало чудес, зазнав багато зла й добра, бачив гоніння й гостинність, доки боги врешті-решт не дозволили йому знов ступити на рідну землю й повернути дружину, дім і царство. Щоправда, мав знову вирушити в мандри, а автор «Телегонії» змусив Одіссея впасти від руки власного сина Телегона.