Стефани Шталь – Твоїй внутрішній дитині потрібен дім (страница 27)
Якщо ти не хочеш бачити батьків поруч зі своєю світлою дитиною, тому що ваші стосунки були/є занадто складні, то або зовсім пропусти цю частину вправи, або запиши їхні позитивні риси на окремому арку-ші паперу, а тоді перепиши на свій силует дитини тільки ті позитивні постулати, які ти від них перейняв/-ла.
Можливо, у тебе є ще й добра бабуся, приємна сусідка чи чуйний вчитель, яка/-ий дарувала/-в тобі в дитинстві теплі моменти? Тоді мо-жеш зазначити біля силуету цю людину.
Записавши добрі риси характеру своїх батьків або інших близьких осіб, відчуй: які позитивні постулати ти отримав/-ла від них? Щоб до-помогти тобі, наводжу перелік-приклад.
147
Позитивні постулати
Мене люблять!
Я цінний/-а!
Я роблю достатньо!
Я бажаний/-а!
Я ситий/-а!
Я отримую достатньо!
Я розумний/-а!
Я гарний/-а!
Я маю право бути щасливим/-ою!
Я маю право на помилку!
Я заслуговую на щастя!
Життя легке!
Я можу бути собою!
Я теж можу бути тягарем!
Я маю право захищатися!
Я маю право на свою думку!
Я маю право на почуття!
Я маю право відмежуватися від інших!
Я подужаю це!
Якщо ти знайшов/-ла кілька позитивних постулатів, то вибери, будь ласка, щонайбільше два та запиши їх у зоні грудей твого дитячого шабло-ну. Також і тут, як і з негативними постулатами, ми трохи обмежимо їхню кількість, щоб тобі було легше працювати з ними в повсякденному житті.
Тепер візьмися, будь ласка, за ті головні негативні постулати, які ти визначив/-ла на сторінці 62 і далі. Зараз ми перетворимо їх на позитивну протилежність. З такими постулатами, як «Я нічого не вартий/-а» або 148
«Я роблю недостатньо», перетворення очевидне: «Я цінний/-а!» чи «Я роб-лю достатньо!» Проте є постулати, які перевернути трохи важче, а все через те, що в позитивних постулатах нам заважає заперечення з «не». Скажімо, якщо твій постулат звучить як «Я відповідальний/-а за твоє ща-стя!», то навпаки не буде «Я
Ось як звучить перетворення постулату «Я тягар!»: «Я маю право деколи бути тягарем!» Зрештою, ми також неминуче буваємо тягарем для інших, наприклад коли хворіємо і потребуємо допомоги. Подібне: «Я маю право на помилку».
Крім того, позитивні постулати також потрібно формулювати так, щоб вони були допустимі. Скажімо, для деяких людей звучатиме перебіль-шено, якщо вони замість «Я потворний/-а!» визначать для себе постулат «Я гарний/-а!». У таких випадках я раджу використовувати обмежуваль-ні слова, тобто: «Я досить гарний/-а!» або «Я достатньо гарний/-а!»
Щоб твої постулати звучали для тебе допустимо, ти можеш їх трохи локалізувати. Наприклад, якщо постулат «Я важливий/-а!» видається тобі перебільшеним і неприйнятним, то напиши: «Я важливий/-а для своїх дітей/друзів/батьків». Формулюй свої нові постулати так, щоб тобі було з ними комфортно.
А тепер занотуй, будь ласка, свої головні позитивні постулати на шаблоні світлої дитини.
Вправа: знайди свої сильні сторони та ресурси
Окрім позитивних постулатів, важливо, щоб ти усвідомив/-ла свої сильні сторони та ресурси.
149
та навички, як-от гумор, сміливість або соціальна компетенція. Зараз ти можеш бути по-справжньому щедрим/-ою до себе. «Хто хвалиться, той кається» — один із найдурніших висловів, які коли-небудь існували. Якщо тобі важко сказати про себе щось добре, то уяви, які позитивні риси хвалили б у тобі твої друзі. Або просто одного разу запитай їх.
Щоб трохи допомогти тобі знайти свої сильні сторони, наведу кіль-ка прикладів.
Перелік сильних сторін:
з почуттям гумору, чесний/-а, лояльний/-а, готовий/-а допомогти, розумний/-а, креативний/-а, здатний/-а до самоаналізу, соціаль-но компетентний/-а, симпатичний/-а, дисциплінований/-а, приваб-ливий/-а, гнучкий/-а, толерантний/-а, смішний/-а, спортивний/-а, обов’язковий/-а, щедрий/-а, освічений/-а, допитливий/-а, врівнова-жений/-а, темпераментний/-а, стабільний/-а, розважальний/-а, уваж-ний/-а, ініціативний/-а тощо.
Напиши, будь ласка, свої сильні сторони всередині свого дитячого шаблону (див. ілюстрацію на задньому форзаці книжки).
Перелік ресурсів:
добрі друзі, здорові стосунки, сім’я, діти, добра робота, достатньо грошей, здоров’я, природа, музика, гарна квартира, домашня тварина, приємні колеги, подорожі тощо.
Напиши, будь ласка, свої ресурси навколо світлої дитини (див. ілю-страцію на задньому форзаці книжки).
Якщо ти знайшов/-ла свої ресурси, перейдімо тепер до твоїх цінностей.
150
ЯК ЦІННОСТІ МОЖУТЬ НАМ ДОПОМОГТИ
Довгий час вважали, що люди егоїстичні й діють тільки зара-ди власної вигоди. Однак нещодавні дослідження мозку спро-стували цю тезу: людина, схильна лише до егоїстичного спо-собу життя, не мала б високих шансів на виживання. Натомість люди створені для того, щоб жити та співпрацювати в групах. Відомий науковець Стефан Кляйн у своїй книжці «Давати має сенс» пише, що альтруїзм діє на мозок так само, як секс або плитка шоколаду. Коли ми відчуваємо, що наші дії служать вищим цінностям, а отже, і суспільству чи навіть одній-єдиній людині, це ощасливлює нас на глибинному рівні. Ми прагне-мо в наших діях сенсу. Інакше кажучи, відчуття безглуздості породжує депресію. Тобто головний симптом депресії — це відчуття всеохопної втрати сенсу.
Відомий віденський лікар Віктор Франкл винайшов так звану логотерапію, яку називають ще сенсотерапією. Він стверджував, що люди здатні подолати особисті страхи, якщо спрямують свої дії на службу вищим цінностям і робитимуть щось значуще. Коли ми служимо вищим, ніж самозахист, сенсу та меті, то можемо вийти за межі власних можливостей. Наприклад, якщо я дуже боюся чесно сказати шефові свою думку, тому що він не підвищить мене на посаді, то цей страх я міг/могла б подолати за допомогою вищих цінностей. Ска-жімо, якщо пам’ятатиму, що, висловившись відкрито, захищу колегу від неправомірного звинувачення.
На підтвердження цієї думки працюють такі вищі цінно-сті, як справедливість і громадянська позиція, що можуть спонукати мене подолати страх моєї тіньової дитини перед втратою і знеціненням. Цінності — це чудовий анксіолітик (саме так називають препарат, який пригнічує почуття стра-ху). Наші повсякденні дії ґрунтуються на цінностях, навіть
151
якщо ми їх часто не фіксуємо. Здебільшого ми усвідомлюємо наші цінності лише тоді, коли їх порушують. Наприклад, справедливість: якщо хтось чинить несправедливо, то в нас вивільняється небачена сила. Саме тому вищі цінності мож-на застосовувати цілком свідомо та позитивно, щоб знайти силу та внутрішню підтримку.
Наслідком багатьох стратегій самозахисту, призначених боронити нашу тіньову дитину, є те, що ми зосереджені на собі. Ми так сильно заклопотані самозахистом, що втрачаємо з поля зору вищі цінності. Наведу невеличкий, зовсім буден-ний приклад:
Сабріна віддаляється від своєї подруги Айше, бо та образи-ла її коментарем про фігуру. Однак Сабріна не хоче говорити з Айше про свою образу, тому що думає, що так покаже слаб-кість. Тому вона вважає за краще розірвати зв’язки. Було б непогано, якби Сабріна спитала себе, чи її поведінка щодо Айше порядна. Порядність була б тою цінністю, на яку Сабрі-на мала б орієнтуватися, щоб перестрибнути через свою тінь. А ще є така цінність, як дружба: зрештою, вони з Айше пере-жили багато доброго. Через те що Сабріна просто розриває стосунки, в Айше немає жодного шансу прокоментувати си-туацію чи попросити пробачення. Айше уявлення не має, чому останнім часом у розмовах із Сабріною натикається на скляну стіну. Якби Сабріна озвучила причину своєї поведінки, то розмова знову б їх зблизила. Якби Сабріна заговорила, вони б залишилися подругами. Натомість її мовчазний відступ руй-нує дружбу, крім того, ще й травмує Айше. Сабріна могла б цього уникнути, якби свідомо орієнтувалася на такі цінності, як порядність, дружба чи громадянська позиція.
Імовірно, тепер ти питаєш себе, а чому саме Сабріна мусить узяти на себе відповідальність за проблему в їхній дружбі — зрештою, це ж Айше її образила. Тут я ще раз повернуся до 152
особистої відповідальності: саме Сабріна почувається ображе-ною, а отже, вона й відповідальна за це почуття. Адже ми навіть не знаємо, чи зауваження Айше справді було образли-ве, чи йдеться про уявну образу як результат викривленого сприйняття тіньової дитини Сабріни. Бо якщо вона живе з по-стулатами на кшталт: «Я потворна», «Я роблю недостатньо», «Я занадто груба», то зневажлива критика її фігури в словах Айше — суто інтерпретація Сабріни. Можливо, Айше просто сказала: «Мені більше до вподоби чорні штани, ніж коротка спідниця!» А вухами своєї тіньової дитини Сабріна почула: «У тебе надто грубі ноги для такої короткої спідниці!» І вже вона почувається ображеною, хоча Айше не мала наміру ска-зати щось негативне — можливо, її критика стосувалася тіль-ки принту та покрою спідниці.