Сара Маас – Дім Землі та Крові (страница 162)

Але приголомшена вовчиця лише дивилася на екрани широко розплющеними очима.

Брайс повільно поповзла назад, знову підіймаючись сходами до антресолей, хапаючись за книжки й підтягуючись на руках.

З рани на нозі сочилася кров і стирчав уламок дерева, під яким виднілася кістка. Важко дихаючи, Брайс схлипнула:

— Чому?

Лехаба змогла прокрастися до металевих дверей душової у задній частині бібліотеки і відчинити їх, ніби безмовно даючи сигнал Брайс дістатися туди — де вони зможуть замкнутися до прибуття допомоги.

— Хіба ти не дізналася під час свого розслідування, що я — інвестор «Реднер Індастріз»? Що я маю доступ до всіх їхніх експериментів?

— Прокляття, — почувся голос Ісаї з глибини зали.

— І чи цікавилася ти взагалі, — вів далі Михей, — чим для «Реднер Індастріз» займалася Даніка?

Брайс продовжувала відповзати, піднімаючись сходами. Утім, тікати було нікуди.

— Вона підробляла у службі безпеки.

— То ось як вона тобі це описувала? — Він самовдоволено посміхнувся. — Даніка вистежувала для Реднера потрібних йому людей. Тих, хто не хотів, щоб їх знайшли. Зокрема повстанців Офіона, які експериментували з формулою синтетичної магії — щоб допомогти цим людським зрадникам. Вони покопалися у давно забутій історії і дізналися, що отрута демона кристалоса блокує магію — нашу магію. Тож ці розумники вирішили з’ясувати причину, виділивши білки, на які діяла отрута. Джерело магії. Шпигуни Реднера донесли йому про це, і він відправив Даніку дізнатися про дослідження — і тих, хто за ними стоїть.

Важко дихаючи, Брайс продовжувала відповзати сходами. У конференц-залі стояла тиша, коли вона промовила:

— Астері не схвалюють синтетичну магію. Як це Реднеру безкарно минулися його дослідження?

Гант здригнувся. Вона намагалася виграти час.

Але Михей дав їй цю можливість, охоче пояснивши:

— Тому що Реднер, розуміючи, що астері закриють будь-які дослідження синтетичної магії, що я прикрию їхні експерименти з синтом, видавав їх за дослідження нового цілющого препарату. Він запросив мене стати інвестором. Перші випробування були успішними: з синтом люди могли зцілюватися швидше, ніж за допомогою магії медвідьом чи фейрі. Але подальші випробування пішли не за планом. Ми дізналися, що ваніри, яким давали синт, втрачали глузд. А люди, які приймали завеликі дози синту… що тут можна сказати. Даніка скористалася своїм допуском до секретної інформації і викрала відеозаписи випробувань — і, припускаю, залишила їх тобі, чи не так?

Вогняний Соласе. Брайс відповзала все вище й вище сходами, дряпаючи нігтями древні, дорогоцінні книжки.

— Як вона дізналася, що ти насправді задумав?

— Вона завжди пхала свого носа куди не слід. Завжди хотіла захищати слабких.

— Від таких монстрів, як ти, — сплюнула Брайс, продовжуючи підтягуватися на руках. Продовжуючи вигравати час.

Михей гидотно вишкірився.

— Вона не приховувала, що стежить за випробуваннями синту, бо дуже хотіла знайти спосіб допомогти своїй слабкій, вразливій подрузі-напівкровці, яка не успадкувала ніяких магічних сил, — тобі. Вона думала, що синт зможе дати тобі шанс боротися проти хижаків, які правлять цим світом. А потім, побачивши, які жахіття здатен спричинити синт, вона почала перейматися долею піддослідних. Перейматися тим, що синт зробить з людьми, якщо просочиться у навколишній світ. Але співробітники «Реднер Індастріз» казали, що Даніка також проводила і власні дослідження. Ніхто не знає, які саме, але вона часто бувала у лабораторіях у позаробочий час.

Усе це мало бути на флешці, яку знайшла Брайс. Гант молився, щоб вона сховала її у якомусь безпечному місці. Цікаво, які ще сенсації на ній зберігалися.

— Вона не продавала синт на тому човні, чи не так? — спитала Брайс.

— Ні. На той час я зрозумів, що для крадіжки Рога мені потрібен хтось із необмеженим доступом до храму — бо мене легко упізнають. Тож коли вона викрала записи випробувань синту, я скористався шансом використати її.

Брайс здолала ще одну сходинку.

— Ти вивів синт на вулиці міста.

Михей не зводив з неї очей.

— Так. Я знав, що постійна потреба Даніки бути героєм змусить її до пошуків синту — щоб урятувати нижчі верстви населення Місяцеграда від самознищення. Вона вилучила більшу частину синту, але не весь. Коли я сказав їй, що бачив її на річці, коли заявив, що ніхто не повірить у те, що Принцеса вечірок намагається прибрати наркотик з вулиць міста, це зв’язало їй руки. Я сказав, що можу забути про це, якщо вона у потрібний момент зробить мені одну маленьку послугу.

— Ти влаштував знеструмлення міста тієї ночі, коли вона вкрала Ріг.

— Я. Але я недооцінив Даніку. Моя зацікавленість синтом насторожувала її ще до того, як він опинився на вулицях; і коли я шантажем змусив її викрасти Ріг, вона, напевно, зрозуміла зв’язок між цими двома фактами. Зрозуміла, що Ріг можна відновити за допомогою синту.

— І за це ти її вбив? — Ще одна сходинка, ще одне запитання, щоб виграти час.

— Я вбив її тому, що вона сховала Ріг, перш ніж я встиг його зцілити. І таким чином допомогти моєму народу.

— Я думала, що для цього вистачить лише однієї твоєї сили, — промовила Брайс, ніби намагаючись лестощами врятувати себе від Михея.

Якусь мить Архангел здавався по-справжньому сумним.

— Навіть моєї сили недостатньо, щоб допомогти моєму народу. Щоб не допустити війну до берегів Вальбари. Для цього мені потрібна допомога потойбічних світів. Ріг відкриє портал — і дозволить мені прикликати армію, яка знищить людських бунтівників і покладе край безглуздій руйнівній війні.

— Яких світів? — збліднувши, спитала Брайс. — Хела?

— Хел не стане переді мною на коліна. Але у давніх переказах згадуються про існування інших світів, які схиляться перед моєю силою — і схиляться перед Рогом, — він посміхнувся — холоднокровний, наче глибоководна риба. — Той, хто володіє силою відновленого Рога, може все. Навіть стати одним з астері.

— Їхня сила вроджена, а не набута, — відрізала Брайс, хоча її обличчя стало попелястим.

— Маючи Ріг, не потрібно успадковувати могутність зірки, щоб правити. Й астері це визнають. І радо приймуть мене як свого, — він знову тихо засміявся.

— Ти вбив тих двох студентів.

— Ні. З ними розправився сатир, обдовбаний синтом, — поки Даніка була зайнята крадіжкою Рога. Упевнений, що її страшенно гризло почуття провини.

Брайс тремтіла. Гант теж.

— Тоді ти пішов до квартири і вбив її та Зграю Дияволів?

— Я чекав, поки звільнять Філіпа Бріґґса.

— У його лабораторії була чорна сіль, яка була підставою для звинувачення, — пробурмотіла Брайс.

— Так. Щойно його випустили, я пішов до квартири Даніки — твоєї квартири, — знешкодив своєю силою Зграю Дияволів і вколов їй синт. І дивився, як вона розриває на шматки їх, а потім себе.

— Утім, вона не сказала, — крізь сльози, які текли по її обличчю, промовила Брайс. — Не сказала, де Ріг.

Михей знизав плечима.

— Утаїла.

— І що — після того ти прикликав кристалоса, щоб замести сліди? Дозволив йому напасти на себе у провулку, щоб твої тріарії тебе не запідозрили? Чи просто щоб створити привід, який дозволяв тобі так пильно стежити за цією справою, не викликаючи ні в кого підозр? А потім чекав два довбаних роки?

Він насупився.

— Ці два роки я провів у пошуках Рога, викликаючи кристалосів, щоб ті вистежили його для мене, але не зміг знайти жодних слідів. Поки не зрозумів, що мені не треба займатися цією біганиною. Тому що ключем до пошуку Рога була ти, Брайс Квінлан. Я знав, що Даніка десь його сховала, і що ти, якщо я дам тобі можливість помститися, приведеш мене до нього. Моя могутня магічна сила не змогла знайти Ріг, але ти — ти любила Даніку. І сила твоєї любові допомогла би мені здобути Ріг. Вона підживлювала би твою потребу в справедливості і привела би тебе просто до Рога, — він пирхнув. — Але існував шанс, що так далеко ти не зайдеш — якщо діятимеш сама. Тож я підкинув цю ідею Королю Осені.

Усі присутні в залі глянули на фейця, який сидів з кам’яним обличчям.

— Він обкрутив тебе круг пальця, — прогарчав до батька Рунн.

Бурштинові очі Короля Осені спалахнули розжареною добіла люттю. Але перш ніж він встиг щось сказати, Михей продовжив:

— Я знав, що кілька насмішок про силу фейрі, що згасає, і втрату Рога зачеплять його гордість якраз настільки, що він накаже своєму Зоренародженому сину зайнятися його пошуками.

Брайс шумно видихнула.

— Тож якби я не знайшла Ріг, його міг знайти Рунн.

Рунн кліпнув.

— Я… щоразу, коли я вирушав на пошуки Рога… — Він зблід. — Мене щоразу тягнуло до Брайс.

Він розвернувся на своєму місці і, піймавши погляд Ганта, подумки сказав йому:

— Я думав, що справа у галереї, у якихось знаннях, що там зберігаються, але… прокляття, справа була у Брайс.

— Певно, твій Зоренароджений зв’язок з нею і Рогом здолав навіть маскувальну силу архезійського амулета, — відповів Гант. — А це міцний зв’язок, Принце.

— А всі ці прикликання кристалосів останні місяці? І вбивства?